Біблія українською мовою

Буття, розділ 50

Аудіо українською — переклад Івана Огієнка (текст дещо відрізняється від тексту на сторінці): розділ 50
Завантажити mp3 (3 МБ)
Аудіо російською (Синодальний переклад): розділ 50
Завантажити mp3 (881 КБ)

Текст: розділ 50

1 Иосиф пал на лице отца своего, и плакал над ним, и целовал его.Йосиф упав на лице батька свого, і плакав над ним, і цілував його.And Joseph fell upon his father's face, and wept upon him, and kissed him.

2 И повелел Иосиф слугам своим — врачам, бальзамировать отца его; и врачи набальзамировали Израиля.І повелів Йосиф слугам своїм — лікарям, бальзамувати батька його; і лікарі набальзамували Ізраїля.And Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father: and the physicians embalmed Israel.⇄ 2Пар 16:14; Бут 50:26

3 И исполнилось ему сорок дней, ибо столько дней употребляется на бальзамирование, и оплакивали его Египтяне семьдесят дней.І виповнилося йому сорок днів, бо стільки днів потрібно для бальзамування, і оплакували його єгиптяни сімдесят днів.And forty days were fulfilled for him; for so are fulfilled the days of those which are embalmed: and the Egyptians mourned for him threescore and ten days.⇄ Чис 20:29; Втор 34:8

4 Когда же прошли дни плача по нем, Иосиф сказал придворным фараона, говоря: если я обрел благоволение в очах ваших, то скажите фараону так:Коли ж минули дні плачу по ньому, Йосиф сказав придворним фараона, говорячи: якщо я знайшов благовоління в очах ваших, то скажіть фараонові так:And when the days of his mourning were past, Joseph spake unto the house of Pharaoh, saying, If now I have found grace in your eyes, speak, I pray you, in the ears of Pharaoh, saying,

5 Отец мой заклял меня, сказав: вот, я умираю; во гробе моем, который я выкопал себе в земле Ханаанской, там похорони меня. И теперь хотел бы я пойти и похоронить отца моего и возвратиться.батько мій закляв мене, сказавши: ось, я вмираю; у гробі моєму, який я викопав собі в землі Ханаанській, там поховай мене. І тепер хотів би я піти і поховати батька мого і повернутися. [Слова Йосифа переказали фараонові.]My father made me swear, saying, Lo, I die: in my grave which I have digged for me in the land of Canaan, there shalt thou bury me. Now therefore let me go up, I pray thee, and bury my father, and I will come again.⇄ 2Пар 16:14; Іс 22:16

6 И сказал фараон: пойди и похорони отца твоего, как он заклял тебя.І сказав фараон: піди і поховай батька твого, як він закляв тебе.And Pharaoh said, Go up, and bury thy father, according as he made thee swear.

7 И пошел Иосиф хоронить отца своего. И пошли с ним все слуги фараона, старейшины дома его и все старейшины земли Египетской,І пішов Йосиф ховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараона, старійшини дому його й усі старійшини землі Єгипетської,And Joseph went up to bury his father: and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his house, and all the elders of the land of Egypt,

8 И весь дом Иосифа, и братья его, и дом отца его. Только детей своих и мелкий и крупный скот свой оставили в земле Гесем.і весь дім Йосифа, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику худобу свою залишили в землі Гесем.And all the house of Joseph, and his brethren, and his father's house: only their little ones, and their flocks, and their herds, they left in the land of Goshen.

9 С ним отправились также колесницы и всадники, так что сонм был весьма велик.З ним вирушили також колісниці і вершники, так що зібрання було дуже великим.And there went up with him both chariots and horsemen: and it was a very great company.

10 И дошли они до Горен-гаатада при Иордане и плакали там плачем великим и весьма сильным; и сделал Иосиф плач по отце своем семь дней.І дійшли вони до Горен-гаатада при Йордані і плакали там плачем великим і дуже сильним; і зробив Йосиф плач по батькові своєму сім днів.And they came to the threshingfloor of Atad, which is beyond Jordan, and there they mourned with a great and very sore lamentation: and he made a mourning for his father seven days.⇄ Дії 8:2; Іов 2:13; 2Цар 1:17

11 И видели жители земли той, Хананеи, плач в Горен-гаатаде, и сказали: велик плач этот у Египтян! Посему наречено имя месту тому: плач Египтян, что при Иордане.І бачили жителі землі тієї, хананеї, плач у Горен-гаатаді, і сказали: великий плач цей у єгиптян! Тому наречено ім’я [місцю] тому: плач єгиптян, що при Йордані.And when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning in the floor of Atad, they said, This is a grievous mourning to the Egyptians: wherefore the name of it was called Abelmizraim, which is beyond Jordan.

12 И сделали сыновья Иакова с ним, как он заповедал им;І зробили сини Яковові з ним, як він заповів їм;And his sons did unto him according as he commanded them:

13 И отнесли его сыновья его в землю Ханаанскую и похоронили его в пещере на поле Махпела, которую купил Авраам с полем в собственность для погребения у Ефрона Хеттеянина, пред Мамре.і віднесли його сини його в землю Ханаанську і поховали його в печері на полі Махпела, яку купив Авраам з полем у власність для поховання у Ефрона хеттеянина, перед Мамре.For his sons carried him into the land of Canaan, and buried him in the cave of the field of Machpelah, which Abraham bought with the field for a possession of a buryingplace of Ephron the Hittite, before Mamre.

14 И возвратился Иосиф в Египет, сам и братья его и все ходившие с ним хоронить отца его, после погребения им отца своего.І повернувся Йосиф у Єгипет, сам і брати його і всі, що ходили з ним ховати батька його, після погребіння ним батька свого.And Joseph returned into Egypt, he, and his brethren, and all that went up with him to bury his father, after he had buried his father.

15 И увидели братья Иосифовы, что умер отец их, и сказали: что, если Иосиф возненавидит нас и захочет отмстить нам за все зло, которое мы ему сделали?І побачили брати Йосифові, що помер батько їх, і сказали: що, коли Йосиф зненавидить нас і захоче помститися нам за все зло, яке ми йому зробили?And when Joseph's brethren saw that their father was dead, they said, Joseph will peradventure hate us, and will certainly requite us all the evil which we did unto him.⇄ Притч 28:1

16 И послали они сказать Иосифу: отец твой пред смертью своею завещал, говоря:І послали вони сказати Йосифові: батько твій перед смертю своєю заповів, говорячи:And they sent a messenger unto Joseph, saying, Thy father did command before he died, saying,⇄ Притч 29:25

17 Так скажите Иосифу: прости братьям твоим вину и грех их, так как они сделали тебе зло. И ныне прости вины рабов Бога отца твоего. Иосиф плакал, когда ему говорили это.так скажіть Йосифові: прости братам твоїм провину і гріх їх, оскільки вони зробили тобі зло. І нині прости провини рабів Бога батька твого. Йосиф плакав, коли йому говорили це.So shall ye say unto Joseph, Forgive, I pray thee now, the trespass of thy brethren, and their sin; for they did unto thee evil: and now, we pray thee, forgive the trespass of the servants of the God of thy father. And Joseph wept when they spake unto him.

18 Пришли и сами братья его, и пали пред лицем его, и сказали: вот, мы рабы тебе.Прийшли і самі брати його, і упали перед лицем його, і сказали: ось, ми раби тобі.And his brethren also went and fell down before his face; and they said, Behold, we be thy servants.⇄ Бут 37:7–11

19 И сказал Иосиф: не бойтесь, ибо я боюсь Бога;І сказав Йосиф: не бійтеся, тому що я боюся Бога;And Joseph said unto them, Fear not: for am I in the place of God?⇄ Рим 12:19

20 Вот, вы умышляли против меня зло; но Бог обратил это в добро, чтобы сделать то, что теперь есть: сохранить жизнь великому числу людей;ось, ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти життя великій кількості людей;But as for you, ye thought evil against me; but God meant it unto good, to bring to pass, as it is this day, to save much people alive.⇄ Рим 8:28; Пс 118; Бут 45:5–8; Бут 37:18–20; Пс 104

21 Итак не бойтесь: я буду питать вас и детей ваших. И успокоил их и говорил по сердцу их.отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх і говорив по серцю їх.Now therefore fear ye not: I will nourish you, and your little ones. And he comforted them, and spake kindly unto them.⇄ Бут 47:12; 1Пет 3:9

22 И жил Иосиф в Египте сам и дом отца его; жил же Иосиф всего сто десять лет.І жив Йосиф у Єгипті сам і дім батька його; жив же Йосиф усього сто десять років.And Joseph dwelt in Egypt, he, and his father's house: and Joseph lived an hundred and ten years.

23 И видел Иосиф детей у Ефрема до третьего рода, также и сыновья Махира, сына Манассиина, родились на колени Иосифа.І бачив Йосиф дітей у Єфрема до третього роду, також і сини Махира, сина Манассіїного, народилися на коліна Йосифа.And Joseph saw Ephraim's children of the third generation: the children also of Machir the son of Manasseh were brought up upon Joseph's knees.⇄ Чис 32:39; Бут 30:3; Іов 42:16

24 И сказал Иосиф братьям своим: я умираю, но Бог посетит вас и выведет вас из земли сей в землю, о которой клялся Аврааму, Исааку и Иакову.І сказав Йосиф братам своїм: я вмираю, але Бог відвідає вас і виведе вас із землі цієї у землю, про яку клявся Аврааму, Ісааку і Якову.And Joseph said unto his brethren, I die: and God will surely visit you, and bring you out of this land unto the land which he sware to Abraham, to Isaac, and to Jacob.⇄ Вих 3:16–17; Бут 26:3; Бут 35:12; Бут 28:13; Бут 46:4

25 И заклял Иосиф сынов Израилевых, говоря: Бог посетит вас, и вынесите кости мои отсюда.І закляв Йосиф синів Ізраїлевих, говорячи: Бог відвідає вас, і ви винесіть кості мої звідси.And Joseph took an oath of the children of Israel, saying, God will surely visit you, and ye shall carry up my bones from hence.⇄ Нав 24:32; Вих 13:19; Дії 7:16; Бут 47:29–31; Євр 11:22

26 И умер Иосиф ста десяти лет. И набальзамировали его и положили в ковчег в Египте.І помер Йосиф ста десяти років. І набальзамували його і поклали в ковчег у Єгипті.So Joseph died, being an hundred and ten years old: and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.