Текст: розділ 14
1 В Иконии они вошли вместе в Иудейскую синагогу и говорили так, что уверовало великое множество Иудеев и Еллинов.В Іконії вони увійшли разом у юдейську синагогу і говорили так, що увірувало дуже багато юдеїв і еллінів.And it came to pass in Iconium, that they went both together into the synagogue of the Jews, and so spake, that a great multitude both of the Jews and also of the Greeks believed.⇄ Дії 18:4; Дії 13:46; Дії 13:51
2 А неверующие Иудеи возбудили и раздражили против братьев сердца язычников.А невіруючі юдеї розпалили і розлютили проти братії серця язичників.But the unbelieving Jews stirred up the Gentiles, and made their minds evil affected against the brethren.⇄ Дії 13:50; Дії 17:5; Дії 21:27–30; Дії 14:19; Дії 13:45
3 Впрочем они пробыли здесь довольно времени, смело действуя о Господе, Который, во свидетельство слову благодати Своей, творил руками их знамения и чудеса.Проте вони пробули тут досить часу, сміливо проповідуючи Господа, Який на свідчення слова благодаті Своєї творив їх руками знамення і чудеса.Long time therefore abode they speaking boldly in the Lord, which gave testimony unto the word of his grace, and granted signs and wonders to be done by their hands.⇄ Євр 2:4; Еф 6:18–20; Дії 20:32; Дії 20:24; Мк 16:20
4 Между тем народ в городе разделился, и одни были на стороне Иудеев, а другие на стороне Апостолов.Тим часом народ у місті розділився: одні були на боці юдеїв, а інші — на боці апостолів.But the multitude of the city was divided: and part held with the Jews, and part with the apostles.⇄ Дії 28:24
5 Когда же язычники и Иудеи со своими начальниками устремились на них, чтобы посрамить и побить их камнями,Коли ж язичники та юдеї зі своїми начальниками кинулися на них, щоб осоромити і побити їх камінням,And when there was an assault made both of the Gentiles, and also of the Jews with their rulers, to use them despitefully, and to stone them,⇄ Дії 14:19
6 Они, узнавши о сем, удалились в Ликаонские города Листру и Дервию и в окрестности их,вони, довідавшись про це, відійшли в лікаонські міста Лістру та Дервію і околиці їхThey were ware of it, and fled unto Lystra and Derbe, cities of Lycaonia, and unto the region that lieth round about:
7 И там благовествовали.і там благовістили.And there they preached the gospel.⇄ Дії 14:21
8 В Листре некоторый муж, не владевший ногами, сидел, будучи хром от чрева матери своей, и никогда не ходил.У Лістрі сидів один чоловік, слабий на ноги, кривий від утроби матері своєї, і ніколи не ходив.And there sat a certain man at Lystra, impotent in his feet, being a cripple from his mother's womb, who never had walked:⇄ Дії 3:2
9 Он слушал говорившего Павла, который, взглянув на него и увидев, что он имеет веру для получения исцеления,Він слухав, що говорив Павло, який, поглянувши на нього і побачивши, що він має віру для одержання зцілення,The same heard Paul speak: who stedfastly beholding him, and perceiving that he had faith to be healed,
10 Сказал громким голосом: тебе говорю во имя Господа Иисуса Христа: стань на ноги твои прямо. И он тотчас вскочил и стал ходить.сказав гучним голосом: «Тобі говорю в ім’я Господа Ісуса Христа: стань прямо на ноги твої». І він відразу скочив і почав ходити.Said with a loud voice, Stand upright on thy feet. And he leaped and walked.
11 Народ же, увидев, что сделал Павел, возвысил свой голос, говоря по-Ликаонски: боги в образе человеческом сошли к нам.Народ же, побачивши, що зробив Павло, підніс голос свій, говорячи по-лікаонськи: «Боги в образі людському зійшли до нас».And when the people saw what Paul had done, they lifted up their voices, saying in the speech of Lycaonia, The gods are come down to us in the likeness of men.⇄ Дії 28:6; Дії 8:10
12 И называли Варнаву Зевсом, а Павла Ермием, потому что он начальствовал в слове.І назвали Варнаву Зевсом, а Павла — Єрмієм, бо він передував у слові.And they called Barnabas, Jupiter; and Paul, Mercurius, because he was the chief speaker.⇄ Дії 19:35
13 Жрец же идола Зевса, находившегося перед их городом, приведши к воротам волов и принесши венки, хотел вместе с народом совершить жертвоприношение.А жрець ідола Зевса, що знаходився перед їхнім містом, пригнавши до воріт волів і принісши вінки, хотів разом із народом принести жертву.Then the priest of Jupiter, which was before their city, brought oxen and garlands unto the gates, and would have done sacrifice with the people.
14 Но Апостолы Варнава и Павел, услышавши о сем, разодрали свои одежды и, бросившись в народ, громогласно говорили:Почувши це, апостоли Варнава та Павло роздерли одяг свій, кинулися між народ і гучно говорили:Which when the apostles, Barnabas and Paul, heard of, they rent their clothes, and ran in among the people, crying out,
15 Мужи! что вы это делаете? и мы — подобные вам человеки, и благовествуем вам, чтобы вы обратились от сих ложных к Богу живому, Который сотворил небо и землю и море и все, что в них;«Мужі! Що це ви робите? І ми такі самі люди, як і ви, і благовістимо вам, щоб ви навернулися від цих неправдивих до Бога Живого, Який створив небо і землю, і море, і все, що в них;And saying, Sirs, why do ye these things? We also are men of like passions with you, and preach unto you that ye should turn from these vanities unto the living God, which made heaven, and earth, and the sea, and all things that are therein:⇄ 1Цар 12:21; Пс 145; Дії 10:26; 1Кор 8:4; Як 5:17
16 Который в прошедших родах попустил всем народам ходить своими путями,Який у минулих поколіннях попустив, щоб усі народи ходили своїми шляхами,Who in times past suffered all nations to walk in their own ways.⇄ Дії 17:30; Пс 80; Рим 1:28; Пс 147
17 Хотя и не переставал свидетельствовать о Себе благодеяниями, подавая нам с неба дожди и времена плодоносные и исполняя пищею и веселием сердца наши.хоч і не переставав свідчити про Себе благодіянням, подаючи нам з неба дощі і часи плодоносні та сповнюючи поживою і веселістю серця наші».Nevertheless he left not himself without witness, in that he did good, and gave us rain from heaven, and fruitful seasons, filling our hearts with food and gladness.⇄ Рим 1:19–20; Іоіл 2:23; Іов 5:10; Втор 11:14; Іс 5:6
18 И говоря сие, они едва убедили народ не приносить им жертвы и идти каждому домой. Между тем как они, оставаясь там, учили,І, говорячи це, вони ледве переконали народ не приносити їм жертви і йти кожному додому.And with these sayings scarce restrained they the people, that they had not done sacrifice unto them.
19 Из Антиохии и Иконии пришли некоторые Иудеи и, когда Апостолы смело проповедывали, убедили народ отстать от них, говоря: они не говорят ничего истинного, а все лгут. И, возбудивши народ, побили Павла камнями и вытащили за город, почитая его умершим.Тим часом як вони, залишившись там, учили, з Антиохії та Іконії прийшли деякі юдеї і, коли апостоли сміливо проповідували, переконали народ відійти від них, кажучи: «Вони не говорять нічого істинного, а все обманюють». І, підбуривши народ, побили Павла камінням і витягли за місто, вважаючи його мертвим.And there came thither certain Jews from Antioch and Iconium, who persuaded the people, and, having stoned Paul, drew him out of the city, supposing he had been dead.⇄ 2Кор 11:25; 2Тим 3:11; Дії 13:50–51; Дії 14:5; Дії 13:45
20 Когда же ученики собрались около него, он встал и пошел в город, а на другой день удалился с Варнавою в Дервию.Коли ж ученики зібрались біля нього, він устав і пішов до міста.Howbeit, as the disciples stood round about him, he rose up, and came into the city: and the next day he departed with Barnabas to Derbe.
21 Проповедавши Евангелие сему городу и приобретши довольно учеников, они обратно проходили Листру, Иконию и Антиохию,А другого дня пішов із Варнавою до Дервії. Проповідавши Євангеліє цьому місту і навчивши багатьох, вони повернулися до Лістри, Іконії та Антиохії,And when they had preached the gospel to that city, and had taught many, they returned again to Lystra, and to Iconium, and Antioch,
22 Утверждая души учеников, увещавая пребывать в вере и поучая, что многими скорбями надлежит нам войти в Царствие Божие.зміцнюючи душі учеників, благаючи перебувати у вірі і навчаючи, що багатьма скорботами належить нам увійти в Царство Боже.Confirming the souls of the disciples, and exhorting them to continue in the faith, and that we must through much tribulation enter into the kingdom of God.⇄ 1Пет 5:10; 2Тим 3:12; Ін 16:33; 1Сол 3:2–4; Рим 8:17
23 Рукоположивши же им пресвитеров в каждой церкви, они помолились с постом и предали их Господу, в Которого уверовали.Рукоположивши ж їм пресвітерів для кожної церкви, вони помолилися з постом і передали їх Господеві, в Якого [ті] увірували.And when they had ordained them elders in every church, and had prayed with fasting, they commended them to the Lord, on whom they believed.⇄ Тит 1:5; Дії 11:30; Як 5:14; 2Тим 2:2; Дії 20:32
24 Потом, прошедши чрез Писидию, пришли в Памфилию;І, перейшовши Пісидію, прийшли до Памфилії,And after they had passed throughout Pisidia, they came to Pamphylia.
25 И проповедавши слово Господне в Пергии, сошли в Атталию,і, проповідавши слово Господнє в Пергії, прийшли до Атталії;And when they had preached the word in Perga, they went down into Attalia:
26 А оттуда отплыли в Антиохию, откуда были преданы благодати Божией на дело, которое и исполнили.а звідтіль відпливли до Антиохії, звідки були передані благодаті Божій на діло, яке й виконали.And thence sailed to Antioch, from whence they had been recommended to the grace of God for the work which they fulfilled.⇄ Дії 15:40
27 Прибывши туда и собравши церковь, они рассказали все, что сотворил Бог с ними, и как Он отверз дверь веры язычникам;Прибувши туди і зібравши церкву, вони розказали все, що зробив Бог з ними і як Він відкрив двері віри язичникам.And when they were come, and had gathered the church together, they rehearsed all that God had done with them, and how he had opened the door of faith unto the Gentiles.⇄ 1Кор 16:9; Дії 15:12; 2Кор 2:12; Кол 4:3; 1Кор 5:4
28 И пребывали там не малое время с учениками.І перебували там з учениками чимало часу.And there they abode long time with the disciples.