Текст: розділ 2
1 Сказал я в сердце моем: «дай, испытаю я тебя весельем, и насладись добром»; но и это — суета!Сказав я у серці моєму: «дай, випробую я тебе веселощами, і насолодися добром»; але і це — суєта!I said in mine heart, Go to now, I will prove thee with mirth, therefore enjoy pleasure: and, behold, this also is vanity.⇄ Лк 12:19; Еккл 8:15
2 О смехе сказал я: «глупость!», а о веселье: «что оно делает?»Про сміх сказав я: «дурість!», а про веселощі: «що вони роблять?»I said of laughter, It is mad: and of mirth, What doeth it?⇄ Притч 14:13
3 Вздумал я в сердце моем услаждать вином тело мое и, между тем, как сердце мое руководилось мудростью, придержаться и глупости, доколе не увижу, что хорошо для сынов человеческих, что должны были бы они делать под небом в немногие дни жизни своей.Надумав я у серці моєму насолоджувати вином тіло моє і, тим часом, як серце моє керувалося мудрістю, дотримуватися і глупоти, доки не побачу, що добре для синів людських, що повинні вони були б робити під небом у недовгі дні життя свого.I sought in mine heart to give myself unto wine, yet acquainting mine heart with wisdom; and to lay hold on folly, till I might see what was that good for the sons of men, which they should do under the heaven all the days of their life.⇄ Притч 20:1; Еккл 1:17
4 Я предпринял большие дела: построил себе домы, посадил себе виноградники,Я почав великі справи: побудував собі доми, посадив собі виноградники,I made me great works; I builded me houses; I planted me vineyards:⇄ 3Цар 7:1–12
5 Устроил себе сады и рощи и насадил в них всякие плодовитые дерева;влаштував собі сади і гаї і насадив у них усякі плодючі дерева;I made me gardens and orchards, and I planted trees in them of all kind of fruits:
6 Сделал себе водоемы для орошения из них рощей, произращающих деревья;зробив собі водойми для зрошення з них гаїв, що вирощують дерева;I made me pools of water, to water therewith the wood that bringeth forth trees:
7 Приобрел себе слуг и служанок, и домочадцы были у меня; также крупного и мелкого скота было у меня больше, нежели у всех, бывших прежде меня в Иерусалиме;придбав собі слуг і служниць, і домочадці були у мене; також великої і дрібної худоби було у мене більше, ніж у всіх, що були раніше за мене у Єрусалимі;I got me servants and maidens, and had servants born in my house; also I had great possessions of great and small cattle above all that were in Jerusalem before me:
8 Собрал себе серебра и золота и драгоценностей от царей и областей; завел у себя певцов и певиц и услаждения сынов человеческих — разные музыкальные орудия.зібрав собі срібла і золота і коштовностей від царів і областей; завів у себе співців і співачок і насолоду синів людських — різні музичні інструменти.I gathered me also silver and gold, and the peculiar treasure of kings and of the provinces: I gat me men singers and women singers, and the delights of the sons of men, as musical instruments, and that of all sorts.⇄ 3Цар 10:10; 2Цар 19:35; 3Цар 9:28
9 И сделался я великим и богатым больше всех, бывших прежде меня в Иерусалиме; и мудрость моя пребыла со мною.І зробився я великим і багатим більше за всіх, що були раніше за мене у Єрусалимі; і мудрість моя була зі мною.So I was great, and increased more than all that were before me in Jerusalem: also my wisdom remained with me.⇄ 1Пар 29:25; Еккл 1:16; 3Цар 10:23; 2Пар 9:22–23
10 Чего бы глаза мои ни пожелали, я не отказывал им, не возбранял сердцу моему никакого веселья, потому что сердце мое радовалось во всех трудах моих, и это было моею долею от всех трудов моих.Чого б очі мої не побажали, я не відмовляв їм, не забороняв серцю моєму ніяких веселощів, тому що серце моє раділо в усіх трудах моїх, і це було моєю часткою від усіх трудів моїх.And whatsoever mine eyes desired I kept not from them, I withheld not my heart from any joy; for my heart rejoiced in all my labour: and this was my portion of all my labour.⇄ Еккл 9:9; Еккл 5:18; Еккл 3:22
11 И оглянулся я на все дела мои, которые сделали руки мои, и на труд, которым трудился я, делая их: и вот, все — суета и томление духа, и нет от них пользы под солнцем!І оглянувся я на всі діла мої, які зробили руки мої, і на працю, якою трудився я, виконуючи їх: і ось, усе — суєта і томління духу, і немає від них користи під сонцем!Then I looked on all the works that my hands had wrought, and on the labour that I had laboured to do: and, behold, all was vanity and vexation of spirit, and there was no profit under the sun.⇄ Еккл 1:14; 1Ін 2:16–17; Еккл 1:3
12 И обратился я, чтобы взглянуть на мудрость и безумие и глупость: ибо что может сделать человек после царя сверх того, что уже сделано?І звернувся я, щоб глянути на мудрість і безумство і глупоту: бо що може зробити людина після царя понад те, що вже зроблено?And I turned myself to behold wisdom, and madness, and folly: for what can the man do that cometh after the king? even that which hath been already done.⇄ Еккл 1:17; Еккл 7:25
13 И увидел я, что преимущество мудрости пред глупостию такое же, как преимущество света перед тьмою:І побачив я, що перевага мудрости над глупотою така сама, як перевага світла над темрявою:Then I saw that wisdom excelleth folly, as far as light excelleth darkness.⇄ Еф 5:8; Еккл 7:11–12
14 У мудрого глаза его — в голове его, а глупый ходит во тьме; но узнал я, что одна участь постигает их всех.у мудрого очі його — в голові його, а нерозумний ходить у темряві; але дізнався я, що одна доля осягає їх усіх.The wise man's eyes are in his head; but the fool walketh in darkness: and I myself perceived also that one event happeneth to them all.⇄ Пс 48; Притч 17:24
15 И сказал я в сердце моем: «и меня постигнет та же участь, как и глупого: к чему же я сделался очень мудрым?» И сказал я в сердце моем, что и это — суета;І сказав я у серці моєму: «і мене осягне та сама доля, як і нерозумного: для чого ж я зробився дуже мудрим?» І сказав я у серці моєму, що і це — суєта;Then said I in my heart, As it happeneth to the fool, so it happeneth even to me; and why was I then more wise? Then I said in my heart, that this also is vanity.⇄ Еккл 6:8
16 Потому что мудрого не будут помнить вечно, как и глупого; в грядущие дни все будет забыто, и увы! мудрый умирает наравне с глупым.тому що мудрого не будуть пам’ятати вічно, як і нерозумного; у грядущі дні все буде забуто, і на жаль! мудрий помирає нарівні з нерозумним.For there is no remembrance of the wise more than of the fool for ever; seeing that which now is in the days to come shall all be forgotten. And how dieth the wise man? as the fool.⇄ Еккл 1:11; Еккл 9:5
17 И возненавидел я жизнь, потому что противны стали мне дела, которые делаются под солнцем; ибо все — суета и томление духа!І зненавидів я життя, тому що противні стали мені діла, які робляться під сонцем; тому що все — суєта і томління духу!Therefore I hated life; because the work that is wrought under the sun is grievous unto me: for all is vanity and vexation of spirit.⇄ Еккл 2:11
18 И возненавидел я весь труд мой, которым трудился под солнцем, потому что должен оставить его человеку, который будет после меня.І зненавидів я весь труд мій, яким трудився під сонцем, тому що повинен залишити його людині, яка буде після мене.Yea, I hated all my labour which I had taken under the sun: because I should leave it unto the man that shall be after me.⇄ Пс 48; Пс 38
19 И кто знает: мудрый ли будет он, или глупый? А он будет распоряжаться всем трудом моим, которым я трудился и которым показал себя мудрым под солнцем. И это — суета!І хто знає: чи мудра буде вона, чи нерозумна. А вона буде розпоряджатися всіма трудами моїми, якими я трудився і якими показав себе мудрим під сонцем. І це — суєта!And who knoweth whether he shall be a wise man or a fool? yet shall he have rule over all my labour wherein I have laboured, and wherein I have shewed myself wise under the sun. This is also vanity.
20 И обратился я, чтобы внушить сердцу моему отречься от всего труда, которым я трудился под солнцем,І звернувся я, щоб навіяти серцю моєму зректися усіх трудів, якими я трудився під сонцем,Therefore I went about to cause my heart to despair of all the labour which I took under the sun.
21 Потому что иной человек трудится мудро, с знанием и успехом, и должен отдать все человеку, не трудившемуся в том, как бы часть его. И это — суета и зло великое!тому що одна людина трудиться мудро, зі знанням і успіхом, і повинна віддати все людині, яка не трудилася в тому, що є ніби частиною її. І це — суєта і зло велике!For there is a man whose labour is in wisdom, and in knowledge, and in equity; yet to a man that hath not laboured therein shall he leave it for his portion. This also is vanity and a great evil.⇄ Еккл 2:17–18
22 Ибо что будет иметь человек от всего труда своего и заботы сердца своего, что трудится он под солнцем?Бо що буде мати людина від усіх трудів своїх і турботи серця свого, що трудиться вона під сонцем?For what hath man of all his labour, and of the vexation of his heart, wherein he hath laboured under the sun?⇄ Еккл 1:3; Пс 126
23 Потому что все дни его — скорби, и его труды — беспокойство; даже и ночью сердце его не знает покоя. И это — суета!Тому що всі дні її — скорботи, і труди її — неспокій; навіть і вночі серце її не знає спокою. І це — суєта!For all his days are sorrows, and his travail grief; yea, his heart taketh not rest in the night. This is also vanity.⇄ Іов 14:1; Іов 5:7
24 Не во власти человека и то благо, чтобы есть и пить и услаждать душу свою от труда своего. Я увидел, что и это — от руки Божией;Не підвладне людині і те благо, щоб їсти і пити й насолоджувати душу свою від труда свого. Я побачив, що і це — від руки Божої;There is nothing better for a man, than that he should eat and drink, and that he should make his soul enjoy good in his labour. This also I saw, that it was from the hand of God.⇄ Еккл 3:22; Еккл 8:15; 1Тим 6:17; Еккл 3:12–13; Еккл 5:18–19
25 Потому что кто может есть и кто может наслаждаться без Него?тому що хто може їсти і хто може насолоджуватися без Нього?For who can eat, or who else can hasten hereunto, more than I?
26 Ибо человеку, который добр пред лицем Его, Он дает мудрость и знание и радость; а грешнику дает заботу собирать и копить, чтобы после отдать доброму пред лицем Божиим. И это — суета и томление духа!Бо людині, яка є доброю перед лицем Його, Він дає мудрість і знання і радість; а грішнику дає турботу збирати і накопичувати, щоб потім віддати тому, хто добрий перед лицем Божим. І це — суєта і томління духу!For God giveth to a man that is good in his sight wisdom, and knowledge, and joy: but to the sinner he giveth travail, to gather and to heap up, that he may give to him that is good before God. This also is vanity and vexation of spirit.⇄ Притч 13:22; Іов 27:16–17; Притч 28:8; Ін 16:24; Іс 3:10–11