Текст: розділ 5
1 Не торопись языком твоим, и сердце твое да не спешит произнести слово пред Богом; потому что Бог на небе, а ты на земле; поэтому слова твои да будут немноги.Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть скупі.Be not rash with thy mouth, and let not thine heart be hasty to utter any thing before God: for God is in heaven, and thou upon earth: therefore let thy words be few.⇄ Як 1:19; Євр 12:28–29; Притч 15:8; 1Пет 2:1–2; Іс 1:12–20
2 Ибо, как сновидения бывают при множестве забот, так голос глупого познается при множестве слов.Бо, як сновидіння бувають при великій кількості турбот, так голос нерозумного пізнається при великій кількості слів.For a dream cometh through the multitude of business; and a fool's voice is known by multitude of words.⇄ Мф 6:7; Притч 10:19; Іс 55:9; Мф 6:9; Еккл 5:3
3 Когда даешь обет Богу, то не медли исполнить его, потому что Он не благоволит к глупым: что обещал, исполни.Коли даєш обітницю Богу, то не барися виконати її, тому що Він не благоволить до нерозумних: що обіцяв, виконай.When thou vowest a vow unto God, defer not to pay it; for he hath no pleasure in fools: pay that which thou hast vowed.⇄ Притч 15:2; Еккл 10:12–14; Притч 10:19; Іов 11:2
4 Лучше тебе не обещать, нежели обещать и не исполнить.Краще тобі не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати.Better is it that thou shouldest not vow, than that thou shouldest vow and not pay.⇄ Чис 30:2; Пс 75; Втор 23:21–23; Мф 5:33; Пс 65
5 Не дозволяй устам твоим вводить в грех плоть твою, и не говори пред Ангелом Божиим: «это — ошибка!» Для чего тебе делать, чтобы Бог прогневался на слово твое и разрушил дело рук твоих?Не дозволяй вустам твоїм вводити у гріх плоть твою, і не говори перед ангелом [Божим]: «це — помилка!» Для чого тобі робити, щоб Бог прогнівався на слово твоє і зруйнував справу рук твоїх?Suffer not thy mouth to cause thy flesh to sin; neither say thou before the angel, that it was an error: wherefore should God be angry at thy voice, and destroy the work of thine hands?⇄ Дії 5:4; Втор 23:22; Притч 20:25
6 Ибо во множестве сновидений, как и во множестве слов, — много суеты; но ты бойся Бога.Бо у безлічі сновидінь, як і в безлічі слів, — багато суєти; але ти бійся Бога.For in the multitude of dreams and many words there are also divers vanities: but fear thou God.⇄ Як 1:26; 2Ін 1:8; Як 3:2; Еккл 5:1–2; Мал 2:7
7 Если ты увидишь в какой области притеснение бедному и нарушение суда и правды, то не удивляйся этому: потому что над высоким наблюдает высший, а над ними еще высший;Якщо ти побачиш у якійсь області пригнічення бідного і порушення суду і правди, то не дивуйся цьому: тому що над високим наглядає вищий, а над ними ще вищий;If thou seest the oppression of the poor, and violent perverting of judgment and justice in a province, marvel not at the matter: for he that is higher than the highest regardeth; and there be higher than they.⇄ Мф 12:36; Еккл 12:13; Еккл 8:12; Притч 23:17; Еккл 5:3
8 Превосходство же страны в целом есть царь, заботящийся о стране.зверхність же над країною в цілому має цар, який піклується про країну.Moreover the profit of the earth is for all: the king himself is served by the field.⇄ Пс 11; Еккл 4:1; Еккл 3:16
9 Кто любит серебро, тот не насытится серебром, и кто любит богатство, тому нет пользы от того. И это — суета!Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користи від того. І це — суєта!He that loveth silver shall not be satisfied with silver; nor he that loveth abundance with increase: this is also vanity.
10 Умножается имущество, умножаются и потребляющие его; и какое благо для владеющего им: разве только смотреть своими глазами?Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?When goods increase, they are increased that eat them: and what good is there to the owners thereof, saving the beholding of them with their eyes?⇄ 1Тим 6:10; Мф 6:24; Лк 12:15; Мф 6:19; Еккл 4:8
11 Сладок сон трудящегося, мало ли, много ли он съест; но пресыщение богатого не дает ему уснуть.Солодкий сон у того, хто працює, чи мало, чи багато він з’їсть; але пересичення багатого не дає йому заснути.The sleep of a labouring man is sweet, whether he eat little or much: but the abundance of the rich will not suffer him to sleep.⇄ 1Ін 2:16; Авв 2:13
12 Есть мучительный недуг, который видел я под солнцем: богатство, сберегаемое владетелем его во вред ему.Є болісна недуга, яку я бачив під сонцем: багатство, яке зберігається володарем його на шкоду йому.There is a sore evil which I have seen under the sun, namely, riches kept for the owners thereof to their hurt.⇄ Притч 3:24
13 И гибнет богатство это от несчастных случаев: родил он сына, и ничего нет в руках у него.І гине багатство це від нещасних випадків: породив він сина, і нічого немає в руках у нього.But those riches perish by evil travail: and he begetteth a son, and there is nothing in his hand.⇄ Еккл 6:1–2; Лк 18:22–23; Бут 19:14; Лк 16:22–23; Як 5:1–4
14 Как вышел он нагим из утробы матери своей, таким и отходит, каким пришел, и ничего не возьмет от труда своего, что мог бы он понести в руке своей.Як вийшов він нагим з утроби матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічого не візьме від праці своєї, що міг би він понести у руці своїй.As he came forth of his mother's womb, naked shall he return to go as he came, and shall take nothing of his labour, which he may carry away in his hand.
15 И это тяжкий недуг: каким пришел он, таким и отходит. Какая же польза ему, что он трудился на ветер?І це тяжка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. Яка ж користь йому, що він трудився на вітер?And this also is a sore evil, that in all points as he came, so shall he go: and what profit hath he that hath laboured for the wind?⇄ Пс 48; Іов 1:21; 1Тим 6:7; Лк 12:20
16 А он во все дни свои ел впотьмах, в большом раздражении, в огорчении и досаде.А він у всі дні свої їв у потемках, у великому роздратуванні, у прикрості і досаді.All his days also he eateth in darkness, and he hath much sorrow and wrath with his sickness.⇄ Притч 11:29; Еккл 1:3
17 Вот еще, что я нашел доброго и приятного: есть и пить и наслаждаться добром во всех трудах своих, какими кто трудится под солнцем во все дни жизни своей, которые дал ему Бог; потому что это его доля.Ось ще, що я знайшов доброго і приємного: їсти і пити і насолоджуватися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудиться під сонцем у всі дні життя свого, які дав йому Бог; тому що це його доля.Behold that which I have seen: it is good and comely for one to eat and to drink, and to enjoy the good of all his labour that he taketh under the sun all the days of his life, which God giveth him: for it is his portion.⇄ Пс 126
18 И если какому человеку Бог дал богатство и имущество, и дал ему власть пользоваться от них и брать свою долю и наслаждаться от трудов своих, то это дар Божий.І якщо якій людині Бог дав багатство і майно, і дав їй владу користуватися ними і брати свою частку і насолоджуватися від праці своєї, то це дар Божий.Every man also to whom God hath given riches and wealth, and hath given him power to eat thereof, and to take his portion, and to rejoice in his labour; this is the gift of God.⇄ Еккл 2:24; Еккл 3:12–13; Еккл 3:22; Еккл 9:7; Еккл 2:10
19 Недолго будут у него в памяти дни жизни его; потому Бог и вознаграждает его радостью сердца его.Недовго будуть у нього в пам’яті дні життя його; тому Бог і винагороджує його радістю серця його.For he shall not much remember the days of his life; because God answereth him in the joy of his heart.⇄ Втор 8:18; Еккл 3:13; Еккл 6:2; 2Пар 1:12; Еккл 2:24–26