Біблія українською мовою

Книга притч Соломонових, розділ 14

Аудіо українською — переклад Івана Огієнка (текст дещо відрізняється від тексту на сторінці): розділ 14
Завантажити mp3 (2 МБ)
Аудіо російською (Синодальний переклад): розділ 14
Завантажити mp3 (767 КБ)

Текст: розділ 14

1 Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.Every wise woman buildeth her house: but the foolish plucketh it down with her hands.⇄ Притч 31:10–31; Притч 24:3–4; Притч 21:9; Притч 21:19; Руф 4:11

2 Идущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.He that walketh in his uprightness feareth the LORD: but he that is perverse in his ways despiseth him.⇄ 2Тим 3:2–3; Дії 10:35

3 В устах глупого — бич гордости; уста же мудрых охраняют их.У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.In the mouth of the foolish is a rod of pride: but the lips of the wise shall preserve them.⇄ Притч 12:6; Як 3:5–6

4 Где нет волов, там ясли пусты; а много прибыли от силы волов.Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.Where no oxen are, the crib is clean: but much increase is by the strength of the ox.⇄ 1Кор 9:9–11; Притч 13:23

5 Верный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.A faithful witness will not lie: but a false witness will utter lies.⇄ Притч 19:5; Притч 6:19; Вих 23:1; Притч 12:17

6 Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: but knowledge is easy unto him that understandeth.⇄ Як 1:5; Мф 13:11–12

7 Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.Go from the presence of a foolish man, when thou perceivest not in him the lips of knowledge.⇄ Притч 13:20; 1Кор 5:11; Притч 9:6; Еф 5:11; Притч 19:27

8 Мудрость разумного — знание пути своего, глупость же безрассудных — заблуждение.Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.The wisdom of the prudent is to understand his way: but the folly of fools is deceit.⇄ Еф 5:17; 2Тим 3:13; Як 3:13; Кол 1:9–10; Пс 110

9 Глупые смеются над грехом, а посреди праведных — благоволение.Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.Fools make a mock at sin: but among the righteous there is favour.⇄ Рим 14:17–18; Притч 26:18–19; Притч 10:23

10 Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.The heart knoweth his own bitterness; and a stranger doth not intermeddle with his joy.⇄ Флп 4:7; Притч 18:14; Притч 15:13; Ін 14:18

11 Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.The house of the wicked shall be overthrown: but the tabernacle of the upright shall flourish.⇄ Притч 3:33; Притч 12:7; Мф 7:26–27; Притч 21:12; Зах 5:4

12 Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их — путь к смерти.Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.⇄ Притч 16:25; Мф 7:13–14; Притч 12:15; Гал 6:3; Лк 13:24

13 И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.Even in laughter the heart is sorrowful; and the end of that mirth is heaviness.⇄ Еккл 2:2

14 Человек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый — от своих.Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.The backslider in heart shall be filled with his own ways: and a good man shall be satisfied from himself.⇄ Гал 6:8; Притч 12:14; Євр 3:12; Єр 8:5; Єр 2:19

15 Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.The simple believeth every word: but the prudent man looketh well to his going.⇄ Еф 5:17; Притч 14:8; 1Ін 4:1; Притч 27:12; Притч 4:26

16 Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.A wise man feareth, and departeth from evil: but the fool rageth, and is confident.⇄ Притч 22:3; Притч 3:7; 1Сол 5:22; Бут 42:18; Притч 29:9

17 Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.He that is soon angry dealeth foolishly: and a man of wicked devices is hated.⇄ Притч 14:29; Як 1:19; Еккл 7:9; Притч 29:22; Притч 15:18

18 Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.The simple inherit folly: but the prudent are crowned with knowledge.

19 Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые — у ворот праведника.Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.The evil bow before the good; and the wicked at the gates of the righteous.⇄ Бут 42:6; Мал 4:3; Вих 8:8; Вих 11:8; Іс 60:14

20 Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.The poor is hated even of his own neighbour: but the rich hath many friends.⇄ Притч 19:4; Притч 10:15

21 Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.He that despiseth his neighbour sinneth: but he that hath mercy on the poor, happy is he.⇄ Притч 11:12; Притч 19:17; Притч 28:27; Притч 17:5; 1Ін 3:17–22

22 Не заблуждаются ли умышляющие зло? но милость и верность у благомыслящих.Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.Do they not err that devise evil? but mercy and truth shall be to them that devise good.

23 От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.In all labour there is profit: but the talk of the lips tendeth only to penury.⇄ Притч 28:19; 2Сол 3:10–12; Притч 12:24; Євр 6:10–11; Еккл 5:3

24 Венец мудрых — богатство их, а глупость невежд глупость и есть.Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.The crown of the wise is their riches: but the foolishness of fools is folly.

25 Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.A true witness delivereth souls: but a deceitful witness speaketh lies.⇄ Притч 14:5; Дії 26:16–20

26 В страхе пред Господом — надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.In the fear of the LORD is strong confidence: and his children shall have a place of refuge.⇄ Притч 19:23; Єр 32:39–40; Пс 113; Притч 18:10; Притч 3:7–8

27 Страх Господень — источник жизни, удаляющий от сетей смерти.Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.The fear of the LORD is a fountain of life, to depart from the snares of death.⇄ Притч 13:14; Одкр 21:6; Притч 2:10–18

28 Во множестве народа — величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.In the multitude of people is the king's honour: but in the want of people is the destruction of the prince.⇄ 3Цар 4:20–21

29 У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.He that is slow to wrath is of great understanding: but he that is hasty of spirit exalteth folly.⇄ Як 1:19; Еккл 7:9; Притч 14:17; Притч 19:11; Притч 15:18

30 Кроткое сердце — жизнь для тела, а зависть — гниль для костей.Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.A sound heart is the life of the flesh: but envy the rottenness of the bones.⇄ Притч 17:22; Притч 3:8; Іов 5:2; Притч 4:23; Притч 12:4

31 Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.He that oppresseth the poor reproacheth his Maker: but he that honoureth him hath mercy on the poor.⇄ Притч 22:2; Притч 17:5; Притч 22:16; Притч 19:17; 1Ін 4:21

32 За зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.The wicked is driven away in his wickedness: but the righteous hath hope in his death.⇄ 2Тим 4:18; Пс 22; 2Кор 5:8

33 Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.Wisdom resteth in the heart of him that hath understanding: but that which is in the midst of fools is made known.⇄ Притч 12:16

34 Праведность возвышает народ, а беззаконие — бесчестие народов.Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.Righteousness exalteth a nation: but sin is a reproach to any people.⇄ Пс 106; Втор 28:1–68; Втор 29:18–28; Втор 4:6–8; Суд 2:6–14

35 Благоволение царя — к рабу разумному, а гнев его — против того, кто позорит его.Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.The king's favour is toward a wise servant: but his wrath is against him that causeth shame.⇄ Мф 24:45–51