Текст: розділ 20
1 В один из тех дней, когда Он учил народ в храме и благовествовал, приступили первосвященники и книжники со старейшинамиІ сталося в один з тих днів, коли Він навчав народ у храмі і благовістив, прийшли первосвященики і книжники зі старійшинами.And it came to pass, that on one of those days, as he taught the people in the temple, and preached the gospel, the chief priests and the scribes came upon him with the elders,
2 И сказали Ему: скажи нам, какою властью Ты это делаешь, или кто дал Тебе власть сию?І запитали Його: скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?And spake unto him, saying, Tell us, by what authority doest thou these things? or who is he that gave thee this authority?
3 Он сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, и скажите Мне:Він сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, скажіть Мені —And he answered and said unto them, I will also ask you one thing; and answer me:
4 Крещение Иоанново с небес было, или от человеков?хрещення Іоанове було з небес чи від людей?The baptism of John, was it from heaven, or of men?
5 Они же, рассуждая между собою, говорили: если скажем: «с небес», то скажет: «почему же вы не поверили ему?»Вони ж, міркуючи між собою, говорили: коли скажемо, що з небес, то Він скаже: чому ж ви не повірили йому?And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven; he will say, Why then believed ye him not?
6 А если скажем: «от человеков», то весь народ побьет нас камнями, ибо он уверен, что Иоанн есть пророк.А коли скажемо, що від людей, то весь народ поб’є нас камінням, бо він упевнений, що Іоан є пророк.But and if we say, Of men; all the people will stone us: for they be persuaded that John was a prophet.
7 И отвечали: не знаем откуда.І відповіли: не знаємо, звідки.And they answered, that they could not tell whence it was.
8 Иисус сказал им: и Я не скажу вам, какою властью это делаю.Ісус сказав їм: то і Я не скажу вам, якою владою це роблю.And Jesus said unto them, Neither tell I you by what authority I do these things.
9 И начал Он говорить к народу притчу сию: один человек насадил виноградник, и отдал его виноградарям, и отлучился на долгое время;І почав Він розповідати людям таку притчу: один чоловік насадив виноградник і віддав його виноградарям, та й відбув на довгий час.Then began he to speak to the people this parable; A certain man planted a vineyard, and let it forth to husbandmen, and went into a far country for a long time.⇄ Мф 21:33–46; Мк 12:1–12; Іс 5:1–7; Єр 2:21
10 И в свое время послал к виноградарям раба, чтобы они дали ему плодов из виноградника; но виноградари, прибивши его, отослали ни с чем.І у певний час послав до виноградарів раба, щоб вони дали йому плодів з виноградника; але виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.And at the season he sent a servant to the husbandmen, that they should give him of the fruit of the vineyard: but the husbandmen beat him, and sent him away empty.
11 Еще послал другого раба; но они и этого, прибивши и обругавши, отослали ни с чем.Ще послав другого раба; але вони і того, побивши і зневаживши, відіслали ні з чим.And again he sent another servant: and they beat him also, and entreated him shamefully, and sent him away empty.
12 И еще послал третьего; но они и того изранивши выгнали.І ще послав третього; але вони і того, поранивши, вигнали.And again he sent a third: and they wounded him also, and cast him out.
13 Тогда сказал господин виноградника: что мне делать? пошлю сына моего возлюбленного; может быть, увидевши его, постыдятся.Тоді господар виноградника сказав: що мені робити? Пошлю сина мого улюбленого; може, побачивши його, посоромляться.Then said the lord of the vineyard, What shall I do? I will send my beloved son: it may be they will reverence him when they see him.⇄ Мф 3:17
14 Но виноградари, увидевши его, рассуждали между собою, говоря: это наследник; пойдем, убьем его, и наследство его будет наше.А виноградарі, побачивши його, міркували між собою, кажучи: це спадкоємець, ходім уб’ємо його, щоб спадщина була нашою.But when the husbandmen saw him, they reasoned among themselves, saying, This is the heir: come, let us kill him, that the inheritance may be ours.
15 И выведши его вон из виноградника, убили. Что же сделает с ними господин виноградника?І, вивівши його геть з виноградника, вбили. Що зробить з ними господар виноградника?So they cast him out of the vineyard, and killed him. What therefore shall the lord of the vineyard do unto them?
16 Придет и погубит виноградарей тех и отдаст виноградник другим. Слышавшие же это сказали: да не будет!Прийде і погубить виноградарів тих, і віддасть виноградник іншим. Ті, що слухали це, сказали: нехай не буде так!He shall come and destroy these husbandmen, and shall give the vineyard to others. And when they heard it, they said, God forbid.⇄ Лк 19:27
17 Но Он, взглянув на них, сказал: что значит сие, написанное: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла»?А Він, поглянувши на них, сказав: що значить оце написане: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним каменем?And he beheld them, and said, What is this then that is written, The stone which the builders rejected, the same is become the head of the corner?⇄ Пс 117; Іс 28:16; Дії 4:11; Мф 21:42; 1Пет 2:7–8
18 Всякий, кто упадет на тот камень, разобьется; а на кого он упадет, того раздавит.Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; а на кого він упаде, того роздавить.Whosoever shall fall upon that stone shall be broken; but on whomsoever it shall fall, it will grind him to powder.⇄ Іс 8:14–15; Зах 12:3; Мф 21:44; Дан 2:34–35; Дан 2:44–45
19 И искали в это время первосвященники и книжники, чтобы наложить на Него руки, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал Он эту притчу.І шукали в цей час первосвященики і книжники, як накласти на Нього руки, та побоялися народу; бо зрозуміли, що про них сказав Він цю притчу.And the chief priests and the scribes the same hour sought to lay hands on him; and they feared the people: for they perceived that he had spoken this parable against them.
20 И наблюдая за Ним, подослали лукавых людей, которые, притворившись благочестивыми, уловили бы Его в каком-либо слове, чтобы предать Его начальству и власти правителя.І, слідкуючи за Ним, підіслали лукавих людей, які, вдаючи з себе праведних, зловили б Його на слові, щоб видати Його начальникам і владі правителя.And they watched him, and sent forth spies, which should feign themselves just men, that they might take hold of his words, that so they might deliver him unto the power and authority of the governor.⇄ Лк 11:54; Мф 22:15–22
21 И они спросили Его: Учитель! мы знаем, что Ты правдиво говоришь и учишь, и не смотришь на лице, но истинно пути Божию учишь;І вони запитали Його: Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш і навчаєш, і не дивишся на особу, але істинно на путь Божу наставляєш;And they asked him, saying, Master, we know that thou sayest and teachest rightly, neither acceptest thou the person of any, but teachest the way of God truly:
22 Позволительно ли нам давать подать кесарю, или нет?чи належить нам давати податок кесареві, чи ні?Is it lawful for us to give tribute unto Caesar, or no?
23 Он же, уразумев лукавство их, сказал им: что вы Меня искушаете?Він же, зрозумівши їхнє лукавство, сказав їм: чого Мене спокушаєте?But he perceived their craftiness, and said unto them, Why tempt ye me?
24 Покажите Мне динарий: чье на нем изображение и надпись? Они отвечали: кесаревы.Покажіть Мені динарій — чиє на ньому зображення і напис? Вони відповіли: кесареве.Shew me a penny. Whose image and superscription hath it? They answered and said, Caesar's.
25 Он сказал им: итак отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.Він сказав їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові.And he said unto them, Render therefore unto Caesar the things which be Caesar's, and unto God the things which be God's.
26 И не могли уловить Его в слове пред народом и, удивившись ответу Его, замолчали.І не могли впіймати Його на слові перед народом і, здивувавшись відповіді Його, замовкли.And they could not take hold of his words before the people: and they marvelled at his answer, and held their peace.
27 Тогда пришли некоторые из саддукеев, отвергающих воскресение, и спросили Его:Тоді прийшли деякі з саддукеїв, які не визнають воскресіння, і запитали Його:Then came to him certain of the Sadducees, which deny that there is any resurrection; and they asked him,⇄ Дії 4:1–2; 1Кор 15:12; Мф 22:23–33; Мк 12:18–27; Дії 23:6–8
28 Учитель! Моисей написал нам, что, если у кого умрет брат, имевший жену, и умрет бездетным, то брат его должен взять его жену и восставить семя брату своему.Учителю, Мойсей написав нам: коли у кого помре брат, що мав жінку, і помре бездітним, то нехай брат його візьме жінку його, відродить потомство братові своєму.Saying, Master, Moses wrote unto us, If any man's brother die, having a wife, and he die without children, that his brother should take his wife, and raise up seed unto his brother.⇄ Втор 25:5–10
29 Было семь братьев: первый, взяв жену, умер бездетным;Отже, було сім братів, і перший взяв жінку і помер бездітним;There were therefore seven brethren: and the first took a wife, and died without children.
30 Взял ту жену вторый, и тот умер бездетным;узяв ту жінку другий, і той помер бездітним;And the second took her to wife, and he died childless.
31 Взял ее третий, также и все семеро, и умерли, не оставивши детей;узяв її третій, так само і всі семеро; і, не залишивши дітей, померли.And the third took her; and in like manner the seven also: and they left no children, and died.
32 После всех умерла и жена.Після всіх померла і жінка.Last of all the woman died also.
33 Итак, в воскресение, которого из них будет она женою? ибо семеро имели ее женою.Отже, у воскресінні, якому з них буде вона жінкою? Бо семеро мали її за дружину.Therefore in the resurrection whose wife of them is she? for seven had her to wife.
34 Иисус сказал им в ответ: чада века сего женятся и выходят замуж;Ісус сказав їм у відповідь: сини віку цього женяться і виходять заміж;And Jesus answering said unto them, The children of this world marry, and are given in marriage:⇄ Лк 16:8; Лк 17:27
35 А сподобившиеся достигнуть того века и воскресения из мертвых ни женятся, ни замуж не выходят,а ті, що сподобилися досягти того віку і воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж.But they which shall be accounted worthy to obtain that world, and the resurrection from the dead, neither marry, nor are given in marriage:⇄ 2Сол 1:5; Ін 5:29; Дан 12:2–3; Мф 12:32; Лк 21:36
36 И умереть уже не могут, ибо они равны Ангелам и суть сыны Божии, будучи сынами воскресения.І вмерти вже не можуть; бо вони рівні з ангелами і є сини Божі, ставши синами воскресіння.Neither can they die any more: for they are equal unto the angels; and are the children of God, being the children of the resurrection.⇄ Одкр 21:4; Мф 22:30; Флп 3:21
37 А что мертвые воскреснут, и Моисей показал при купине, когда назвал Господа Богом Авраама и Богом Исаака и Богом Иакова.А що мертві воскресають, і Мойсей показав при купині, коли Господа назвав Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.Now that the dead are raised, even Moses shewed at the bush, when he calleth the Lord the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob.⇄ Вих 3:2–6; Мк 12:26–27
38 Бог же не есть Бог мертвых, но живых, ибо у Него все живы.Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі.For he is not a God of the dead, but of the living: for all live unto him.⇄ Ін 11:25–26; Кол 3:3–4; Рим 6:10–11
39 На это некоторые из книжников сказали: Учитель! Ты хорошо сказал.На це деякі з книжників сказали: Учителю, Ти добре сказав.Then certain of the scribes answering said, Master, thou hast well said.
40 И уже не смели спрашивать Его ни о чем. Он же сказал им:І більше не насмілювалися запитувати Його ні про що. Він же сказав їм:And after that they durst not ask him any question at all.⇄ Мф 22:46
41 Как говорят, что Христос есть сын Давидов?як це кажуть, що Христос є сином Давидовим,And he said unto them, How say they that Christ is David's son?⇄ Мк 12:35–37
42 А сам Давид говорит в книге псалмов: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,А сам Давид говорить у книзі псалмів: сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене,And David himself saith in the book of Psalms, The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand,⇄ Пс 109; Дії 2:34–35; Євр 1:13; Мк 12:36–37
43 Доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх?Till I make thine enemies thy footstool.⇄ Лк 19:27; Пс 109
44 Итак Давид Господом называет Его; как же Он сын ему?Отже, Давид називає Його Господом; як же Він син йому?David therefore calleth him Lord, how is he then his son?
45 И когда слушал весь народ, Он сказал ученикам Своим:І коли увесь народ слухав, Він сказав ученикам Своїм:Then in the audience of all the people he said unto his disciples,
46 Остерегайтесь книжников, которые любят ходить в длинных одеждах и любят приветствия в народных собраниях, председания в синагогах и предвозлежания на пиршествах,стережіться книжників, які люблять ходити в довгому одязі і люблять, щоб їх вітали на народних зібраннях, мати перші місця в синагогах і перші місця на вечерях,Beware of the scribes, which desire to walk in long robes, and love greetings in the markets, and the highest seats in the synagogues, and the chief rooms at feasts;⇄ Мк 12:38–39; Лк 14:7; Мф 16:6; Лк 11:43; Флп 2:3–5
47 Которые поедают домы вдов и лицемерно долго молятся; они примут тем большее осуждение.які з’їдають доми вдів і лицемірно довго моляться; вони приймуть тим більше осудження.Which devour widows' houses, and for a shew make long prayers: the same shall receive greater damnation.⇄ Мк 12:40; Як 3:1