Біблія українською мовою

Діяння святих апостолів, розділ 23

Аудіо українською, читає М. Козій: розділ 23
Завантажити mp3 (5 МБ)
Аудіо українською — переклад Івана Огієнка: розділ 23
Завантажити mp3 (4 МБ)
Аудіо російською (Синодальний переклад): розділ 23
Завантажити mp3 (1 МБ)

Текст: розділ 23

1 Павел, устремив взор на синедрион, сказал: мужи братия! я всею доброю совестью жил пред Богом до сего дня.Павло, звівши погляд на синедріон, сказав: «Мужі-браття! Я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня».And Paul, earnestly beholding the council, said, Men and brethren, I have lived in all good conscience before God until this day.⇄ Дії 24:16; 2Тим 1:3; Євр 13:18; 2Кор 1:12; 1Кор 4:4

2 Первосвященник же Анания стоявшим пред ним приказал бить его по устам.Первосвященик же Ананія звелів тим, що стояли перед ним, бити його по устах.And the high priest Ananias commanded them that stood by him to smite him on the mouth.⇄ Ін 18:22; Дії 24:1

3 Тогда Павел сказал ему: Бог будет бить тебя, стена подбеленная! ты сидишь, чтобы судить по закону, и, вопреки закону, велишь бить меня.Тоді Павло сказав йому: «Бог буде бити тебе, стіно поваплена! Ти сидиш, щоб судити мене за законом, і, супроти закону, велиш бити мене».Then said Paul unto him, God shall smite thee, thou whited wall: for sittest thou to judge me after the law, and commandest me to be smitten contrary to the law?⇄ Втор 25:1–2; Ін 7:51

4 Предстоящие же сказали: первосвященника Божия поносишь?А ті, що стояли перед ним, сказали: «Первосвященика Божого ганьбиш?»And they that stood by said, Revilest thou God's high priest?

5 Павел сказал: я не знал, братия, что он первосвященник; ибо написано: «начальствующего в народе твоем не злословь».Павло сказав: «Я не знав, браття, що він первосвященик; бо, як написано: на начальника народу твого не лихослов».Then said Paul, I wist not, brethren, that he was the high priest: for it is written, Thou shalt not speak evil of the ruler of thy people.⇄ Вих 22:28; Еккл 10:20; Іуд 1:8–9; 2Пет 2:10

6 Узнав же Павел, что тут одна часть саддукеев, а другая фарисеев, возгласил в синедрионе: мужи братия! я фарисей, сын фарисея; за чаяние воскресения мертвых меня судят.Павло, зрозумівши, що тут одна частина саддукеїв, а друга фарисеїв, виголосив у синедріоні: «Мужі-браття! Я фарисей, син фарисея; за надію на воскресіння мертвих мене судять».But when Paul perceived that the one part were Sadducees, and the other Pharisees, he cried out in the council, Men and brethren, I am a Pharisee, the son of a Pharisee: of the hope and resurrection of the dead I am called in question.⇄ Дії 24:15; Дії 24:21; Дії 26:5–8

7 Когда же он сказал это, произошла распря между фарисеями и саддукеями, и собрание разделилось;Коли він це сказав, стався розбрат між фарисеями і саддукеями, і збори розділилися.And when he had so said, there arose a dissension between the Pharisees and the Sadducees: and the multitude was divided.

8 Ибо саддукеи говорят, что нет воскресения, ни Ангела, ни духа, а фарисеи признают и то и другое.Бо саддукеї кажуть, що нема воскресіння, ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають і те, й інше.For the Sadducees say that there is no resurrection, neither angel, nor spirit: but the Pharisees confess both.⇄ Лк 20:27; Мф 22:23

9 Сделался большой крик, и вставши книжники фарисейской стороны спорили, говоря: ничего худого мы не находим в этом человеке; если же дух или Ангел говорил ему, не будем противиться Богу.Зчинився великий галас, і книжники фарисейської частини, піднявшись, сперечалися між собою, кажучи: «Нічого лихого не знаходимо ми в цьому чоловікові. Якщо дух чи ангел говорив йому, не противмося Богові».And there arose a great cry: and the scribes that were of the Pharisees' part arose, and strove, saying, We find no evil in this man: but if a spirit or an angel hath spoken to him, let us not fight against God.⇄ Дії 22:7; Дії 22:17–18

10 Но как раздор увеличился, то тысяченачальник, опасаясь, чтобы они не растерзали Павла, повелел воинам сойти взять его из среды их и отвесть в крепость.Та як розлад збільшився, тисяцький, боячись, щоб вони не розтерзали Павла, звелів воїнам зійти, взяти його з-поміж них і відвести у фортецю.And when there arose a great dissension, the chief captain, fearing lest Paul should have been pulled in pieces of them, commanded the soldiers to go down, and to take him by force from among them, and to bring him into the castle.

11 В следующую ночь Господь, явившись ему, сказал: дерзай, Павел; ибо как ты свидетельствовал о Мне в Иерусалиме, так надлежит тебе свидетельствовать и в Риме.Наступної ночі Господь, з’явившись йому, сказав: «Дерзай, Павле; бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так належить тобі свідчити і в Римі».And the night following the Lord stood by him, and said, Be of good cheer, Paul: for as thou hast testified of me in Jerusalem, so must thou bear witness also at Rome.⇄ Дії 18:9; 2Тим 4:17; Мф 14:27; Єр 15:19–21; Дії 19:21

12 С наступлением дня некоторые Иудеи сделали умысел и заклялись не есть и не пить, доколе не убьют Павла;Коли настав день, деякі юдеї, порадившись, поклялися не їсти і не пити, доки не уб’ють Павла.And when it was day, certain of the Jews banded together, and bound themselves under a curse, saying that they would neither eat nor drink till they had killed Paul.⇄ Дії 23:30; Іс 8:9–10; Дії 23:21; Дії 23:14; Пс 30

13 Было же более сорока сделавших такое заклятие;Було їх понад сорок, що поклялися.And they were more than forty which had made this conspiracy.

14 Они, пришедши к первосвященникам и старейшинам, сказали: мы клятвою заклялись не есть ничего, пока не убьем Павла;Вони, прийшовши до первосвящеників і старійшин, сказали: «Ми клятвою заприсяглися нічого не їсти, поки не уб’ємо Павла.And they came to the chief priests and elders, and said, We have bound ourselves under a great curse, that we will eat nothing until we have slain Paul.

15 Итак ныне же вы с синедрионом дайте знать тысяченачальнику, чтобы он завтра вывел его к вам, как будто вы хотите точнее рассмотреть дело о нем; мы же, прежде нежели он приблизится, готовы убить его.Отже, нині ви з синедріоном скажіть тисяцькому, щоб завтра вивів його до нас, ніби ви хочете точніше розглянути справу про нього; а ми, перш ніж він наблизиться, готові вбити його».Now therefore ye with the council signify to the chief captain that he bring him down unto you to morrow, as though ye would enquire something more perfectly concerning him: and we, or ever he come near, are ready to kill him.⇄ Пс 36; Іс 59:7

16 Услышав о сем умысле, сын сестры Павловой пришел и, вошед в крепость, уведомил Павла.Почувши про цей замір, син Павлової сестри прийшов і, увійшовши у фортецю, повідомив Павла.And when Paul's sister's son heard of their lying in wait, he went and entered into the castle, and told Paul.

17 Павел же, призвав одного из сотников, сказал: отведи этого юношу к тысяченачальнику, ибо он имеет нечто сказать ему.Павло ж покликав одного з сотників і сказав: «Відведи цього юнака до тисяцького, бо він має дещо сказати йому».Then Paul called one of the centurions unto him, and said, Bring this young man unto the chief captain: for he hath a certain thing to tell him.

18 Тот, взяв его, привел к тысяченачальнику и сказал: узник Павел, призвав меня, просил отвести к тебе этого юношу, который имеет нечто сказать тебе.Той, взявши його, привів до тисяцького і сказав: «В’язень Павло покликав мене і просив одвести до тебе цього юнака, котрий має дещо сказати тобі».So he took him, and brought him to the chief captain, and said, Paul the prisoner called me unto him, and prayed me to bring this young man unto thee, who hath something to say unto thee.⇄ Еф 3:1

19 Тысяченачальник, взяв его за руку и отошед с ним в сторону, спрашивал: что такое имеешь ты сказать мне?Тисяцький, взявши його за руку і відійшовши з ним, спитав на самоті: «Що таке маєш звістити мені?»Then the chief captain took him by the hand, and went with him aside privately, and asked him, What is that thou hast to tell me?

20 Он отвечал, что Иудеи согласились просить тебя, чтобы ты завтра вывел Павла пред синедрион, как будто они хотят точнее исследовать дело о нем;Він відповів, що юдеї змовилися просити тебе, щоб ти завтра вранці вивів Павла до них у синедріон, так ніби вони хочуть точніше дослідити справу про нього.And he said, The Jews have agreed to desire thee that thou wouldest bring down Paul to morrow into the council, as though they would enquire somewhat of him more perfectly.

21 Но ты не слушай их; ибо его подстерегают более сорока человек из них, которые заклялись не есть и не пить, доколе не убьют его; и они теперь готовы, ожидая твоего распоряжения.Але ти не слухай їх, бо його підстерігають понад сорок чоловік з них, які поклялися не їсти і не пити, доки не уб’ють його; і тепер вони готові, чекаючи твого розпорядження.But do not thou yield unto them: for there lie in wait for him of them more than forty men, which have bound themselves with an oath, that they will neither eat nor drink till they have killed him: and now are they ready, looking for a promise from thee.

22 Тогда тысяченачальник отпустил юношу, сказав: никому не говори, что ты объявил мне это.Тоді тисяцький відпустив юнака, сказавши: «Нікому не кажи, що ти повідомив про це мене».So the chief captain then let the young man depart, and charged him, See thou tell no man that thou hast shewed these things to me.

23 И, призвав двух сотников, сказал: приготовьте мне воинов пеших двести, конных семьдесят и стрелков двести, чтобы с третьего часа ночи шли в Кесарию;І, покликавши двох сотників, сказав: «Приготуйте мені двісті озброєних воїнів, і сімдесят кінних, і стрільців двісті, щоб із третьої години ночі ішли до Кесарії.And he called unto him two centurions, saying, Make ready two hundred soldiers to go to Caesarea, and horsemen threescore and ten, and spearmen two hundred, at the third hour of the night;

24 Приготовьте также ослов, чтобы, посадивши Павла, препроводить его к правителю Феликсу.Приготуйте також ослів, щоб, посадовивши Павла, перепровадити його до правителя Фелікса».And provide them beasts, that they may set Paul on, and bring him safe unto Felix the governor.⇄ Дії 25:14; Дії 24:10; Дії 23:26

25 Написал и письмо следующего содержания:Написав і листа такого змісту:And he wrote a letter after this manner:

26 «Клавдий Лисий достопочтенному правителю Феликсу — радоваться;«Клавдій Лісій високоповажному правителю Феліксу — вітання.Claudius Lysias unto the most excellent governor Felix sendeth greeting.⇄ Дії 15:23

27 Сего человека Иудеи схватили и готовы были убить; я, пришед с воинами, отнял его, узнав, что он Римский гражданин;Цього мужа юдеї схопили і готові були вбити; я, прийшовши з воїнами, відняв його, дізнавшись, що він римський громадянин.This man was taken of the Jews, and should have been killed of them: then came I with an army, and rescued him, having understood that he was a Roman.⇄ Дії 22:25–29

28 Потом, желая узнать, в чем обвиняли его, привел его в синедрион ихПотім, бажаючи з’ясувати, в чому його звинувачують, привів його в їхній синедріонAnd when I would have known the cause wherefore they accused him, I brought him forth into their council:⇄ Дії 22:30

29 И нашел, что его обвиняют в спорных мнениях, касающихся закона их, но что нет в нем никакой вины, достойной смерти или оков;і знайшов, що його звинувачують за суперечливу думку щодо їхнього закону, але що в ньому ніякої немає провини, вартої смерти чи кайданів.Whom I perceived to be accused of questions of their law, but to have nothing laid to his charge worthy of death or of bonds.⇄ Дії 26:31; Дії 25:25; Дії 18:15

30 А как до меня дошло, что Иудеи злоумышляют на этого человека, то я немедленно послал его к тебе, приказав и обвинителям говорить на него пред тобою; будь здоров».А почувши, що юдеї замислили зло на цього чоловіка, я негайно надіслав його до тебе, наказавши і обвинувачам говорити на нього перед тобою. Здоровий будь».And when it was told me how that the Jews laid wait for the man, I sent straightway to thee, and gave commandment to his accusers also to say before thee what they had against him. Farewell.

31 Итак воины, по данному им приказанию, взявши Павла, повели ночью в Антипатриду,Отже, воїни, за даним їм наказом, взявши Павла, повели вночі до Антипатриди.Then the soldiers, as it was commanded them, took Paul, and brought him by night to Antipatris.

32 А на другой день, предоставивши конным идти с ним, возвратились в крепость.А другого дня, залишивши кінних іти з ним, повернулися до фортеці.On the morrow they left the horsemen to go with him, and returned to the castle:

33 А те, пришедши в Кесарию и отдавши письмо правителю, представили ему и Павла.А ті, прийшовши до Кесарії і віддавши листа правителеві, поставили перед ним і Павла.Who, when they came to Caesarea, and delivered the epistle to the governor, presented Paul also before him.

34 Правитель, прочитав письмо, спросил, из какой он области, и, узнав, что из Киликии, сказал:Правитель, прочитавши листа, спитав, з якої він області, і, довідавшись, що із Киликії, сказав:And when the governor had read the letter, he asked of what province he was. And when he understood that he was of Cilicia;⇄ Дії 21:39

35 Я выслушаю тебя, когда явятся твои обвинители. И повелел ему быть под стражею в Иродовой претории.«Я вислухаю тебе, коли прийдуть твої обвинувачі». І звелів йому бути під вартою в Іродовій преторії.I will hear thee, said he, when thine accusers are also come. And he commanded him to be kept in Herod's judgment hall.⇄ Дії 23:30; Дії 25:16