Текст: розділ 22
1 Иисус, продолжая говорить им притчами, сказал:Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:And Jesus answered and spake unto them again by parables, and said,
2 Царство Небесное подобно человеку царю, который сделал брачный пир для сына своегоЦарство Небесне подібне до чоловіка-царя, який справляв весілля синові своєму.The kingdom of heaven is like unto a certain king, which made a marriage for his son,⇄ Мф 13:24; Одкр 19:7–9
3 И послал рабов своих звать званных на брачный пир; и не хотели придти.І послав рабів своїх покликати запрошених на весілля; і не схотіли прийти.And sent forth his servants to call them that were bidden to the wedding: and they would not come.⇄ Одкр 22:17
4 Опять послал других рабов, сказав: скажите званным: «вот, я приготовил обед мой, тельцы мои и что откормлено, заколото, и все готово; приходите на брачный пир».Знову послав інших рабів, говорячи: скажіть званим: ось я приготував мій обід, телят моїх і, що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на весілля.Again, he sent forth other servants, saying, Tell them which are bidden, Behold, I have prepared my dinner: my oxen and my fatlings are killed, and all things are ready: come unto the marriage.
5 Но они, пренебрегши то, пошли, кто на поле свое, а кто на торговлю свою;Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги.But they made light of it, and went their ways, one to his farm, another to his merchandise:
6 Прочие же, схвативши рабов его, оскорбили и убили их.Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.And the remnant took his servants, and entreated them spitefully, and slew them.
7 Услышав о сем, царь разгневался и, послав войска свои, истребил убийц оных и сжег город их.Почувши про це, цар розгнівався і, пославши військо своє, винищив тих убивць і спалив місто їхнє.But when the king heard thereof, he was wroth: and he sent forth his armies, and destroyed those murderers, and burned up their city.⇄ Лк 19:27
8 Тогда говорит он рабам своим: брачный пир готов, а званные не были достойны;Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а покликані не були достойні.Then saith he to his servants, The wedding is ready, but they which were bidden were not worthy.
9 Итак пойдите на распутия и всех, кого найдете, зовите на брачный пир.Отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.Go ye therefore into the highways, and as many as ye shall find, bid to the marriage.⇄ Лк 14:21–24
10 И рабы те, вышедши на дороги, собрали всех, кого только нашли, и злых и добрых; и брачный пир наполнился возлежащими.І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося гістьми.So those servants went out into the highways, and gathered together all as many as they found, both bad and good: and the wedding was furnished with guests.⇄ 1Кор 6:9–11; 1Ін 2:19; Одкр 7:9; Одкр 2:20–23; Мф 13:47–48
11 Царь, вошед посмотреть возлежащих, увидел там человека, одетого не в брачную одежду,Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, вбраного не у весільний одяг.And when the king came in to see the guests, he saw there a man which had not on a wedding garment:⇄ Одкр 19:8; Одкр 3:4–5; Зах 3:3–4; Євр 4:12–13; Рим 13:14
12 И говорит ему: друг! как ты вошел сюда не в брачной одежде? Он же молчал.І каже йому: друже, чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.And he saith unto him, Friend, how camest thou in hither not having a wedding garment? And he was speechless.⇄ Мф 20:13; 1Цар 2:9; Іов 5:16; Пс 106; Дії 5:2–11
13 Тогда сказал царь слугам: связавши ему руки и ноги, возьмите его и бросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов;Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.Then said the king to the servants, Bind him hand and foot, and take him away, and cast him into outer darkness; there shall be weeping and gnashing of teeth.⇄ Мф 8:12; Мф 25:30
14 Ибо много званных, а мало избранных.Бо багато покликаних, та мало обраних.For many are called, but few are chosen.⇄ 2Пет 1:10; Одкр 17:14; Лк 13:23–24; Мф 7:13–14; Мф 20:16
15 Тогда фарисеи пошли и совещались, как бы уловить Его в словах.Тоді фарисеї пішли і радились, як би впіймати Його на слові.Then went the Pharisees, and took counsel how they might entangle him in his talk.⇄ Лк 20:20–26; Мк 12:13–17
16 И посылают к Нему учеников своих с иродианами, говоря: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив, и истинно пути Божию учишь, и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лице;І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу.And they sent out unto him their disciples with the Herodians, saying, Master, we know that thou art true, and teachest the way of God in truth, neither carest thou for any man: for thou regardest not the person of men.⇄ Мк 3:6
17 Итак скажи нам: как Тебе кажется? позволительно ли давать подать кесарю, или нет?Отже, скажи нам, як Тобі здається, чи годиться платити подать кесареві, чи ні?Tell us therefore, What thinkest thou? Is it lawful to give tribute unto Caesar, or not?
18 Но Иисус, видя лукавство их, сказал: что искушаете Меня, лицемеры?Ісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: чого спокушаєте Мене, лицеміри?But Jesus perceived their wickedness, and said, Why tempt ye me, ye hypocrites?⇄ Лк 5:22; Ін 2:25; Ін 8:6
19 Покажите Мне монету, которою платится подать. Они принесли Ему динарий.Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.Shew me the tribute money. And they brought unto him a penny.
20 И говорит им: чье это изображение и надпись?І говорить їм: чиє це зображення і напис?And he saith unto them, Whose is this image and superscription?
21 Говорят Ему: кесаревы. Тогда говорит им: итак отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові.They say unto him, Caesar's. Then saith he unto them, Render therefore unto Caesar the things which are Caesar's; and unto God the things that are God's.⇄ Рим 13:7; Притч 24:21; Дії 4:19; Мал 1:6–8; 1Пет 2:13–17
22 Услышавши это, они удивились и, оставивши Его, ушли.Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.When they had heard these words, they marvelled, and left him, and went their way.
23 В тот день приступили к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его:В той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що не існує воскресіння, і запитали Його:The same day came to him the Sadducees, which say that there is no resurrection, and asked him,⇄ Дії 4:1
24 Учитель! Моисей сказал: «если кто умрет, не имея детей, то брат его пусть возьмет за себя жену его и восстановит семя брату своему».Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його нехай візьме жінку його і відродить потомство брата свого.Saying, Master, Moses said, If a man die, having no children, his brother shall marry his wife, and raise up seed unto his brother.⇄ Втор 25:5–10; Лк 20:28
25 Было у нас семь братьев: первый женившись умер и, не имея детей, оставил жену свою брату своему;Було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, лишив жінку свою братові своєму.Now there were with us seven brethren: and the first, when he had married a wife, deceased, and, having no issue, left his wife unto his brother:
26 Подобно и вторый, и третий, даже до седьмого;Так само і другий, і третій, навіть до сьомого.Likewise the second also, and the third, unto the seventh.
27 После же всех умерла и жена.А після всіх померла і жінка.And last of all the woman died also.
28 Итак, в воскресении, которого из семи будет она женою? ибо все имели ее.Отже, після воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? Бо всі мали її.Therefore in the resurrection whose wife shall she be of the seven? for they all had her.
29 Иисус сказал им в ответ: заблуждаетесь, не зная Писаний, ни силы Божией;Ісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої.Jesus answered and said unto them, Ye do err, not knowing the scriptures, nor the power of God.⇄ Рим 15:4; Ін 20:9; Лк 1:37; Єр 32:17; Дан 12:2–3
30 Ибо в воскресении ни женятся, ни выходят замуж, но пребывают, как Ангелы Божии на небесах.Бо після воскресіння не женяться, не виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небесах.For in the resurrection they neither marry, nor are given in marriage, but are as the angels of God in heaven.⇄ Лк 20:34–36; Мк 12:24–25
31 А о воскресении мертвых не читали ли вы реченного вам Богом:А про воскресіння мертвих, невже не читали ви сказаного вам Богом:But as touching the resurrection of the dead, have ye not read that which was spoken unto you by God, saying,
32 «Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова»? Бог не есть Бог мертвых, но живых.Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова. Бог не є Бог мертвих, а живих.I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not the God of the dead, but of the living.⇄ Вих 3:6; Мк 12:26–27; Лк 20:37–38; Дії 7:32; Вих 3:15–16
33 И слышав народ дивился учению Его.І, чуючи, народ дивувався вченню Його.And when the multitude heard this, they were astonished at his doctrine.
34 А фарисеи, услышавши, что Он привел саддукеев в молчание, собрались вместе.А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.But when the Pharisees had heard that he had put the Sadducees to silence, they were gathered together.⇄ Мк 12:28–31
35 И один из них, законник, искушая Его, спросил, говоря:І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:Then one of them, which was a lawyer, asked him a question, tempting him, and saying,⇄ Лк 7:30
36 Учитель! какая наибольшая заповедь в законе?Учителю, яка заповідь найбільша в законі?Master, which is the great commandment in the law?⇄ Мк 12:28–33; Мф 5:19–20; Лк 11:42; Мф 23:23–24
37 Иисус сказал ему: «возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всем разумением твоим»:Ісус сказав йому: полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю.Jesus said unto him, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind.⇄ Мк 12:29–30; Лк 10:27; Втор 6:5; Втор 10:12; Мк 12:33
38 Сия есть первая и наибольшая заповедь;Це є перша і найбільша заповідь.This is the first and great commandment.
39 Вторая же подобная ей: «возлюби ближнего твоего, как самого себя»;Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе.And the second is like unto it, Thou shalt love thy neighbour as thyself.⇄ Мк 12:31; Лк 10:27–37; Лев 19:18; Рим 13:9–10; Гал 5:14
40 На сих двух заповедях утверждается весь закон и пророки.На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки.On these two commandments hang all the law and the prophets.⇄ Рим 13:9; Мф 7:12; 1Ін 4:19–21; Як 2:8; Ін 1:17
41 Когда же собрались фарисеи, Иисус спросил их:Коли зібралися фарисеї, Ісус спитав їх:While the Pharisees were gathered together, Jesus asked them,
42 Что вы думаете о Христе? чей Он сын? Говорят Ему: Давидов.що ви думаєте про Христа, чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів.Saying, What think ye of Christ? whose son is he? They say unto him, The Son of David.⇄ Єр 23:5–6; Єз 34:23–24; Ін 6:68–69; Мф 16:13–17; Ам 9:11
43 Говорит им: как же Давид, по вдохновению, называет Его Господом, когда говорит:Говорить їм: то як же Давид, у Дусі Божому, зве Його Господом, кажучи:He saith unto them, How then doth David in spirit call him Lord, saying,⇄ 2Цар 23:2; Одкр 4:2
44 «Сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих»?сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand, till I make thine enemies thy footstool?⇄ Пс 109; Євр 1:13; Дії 2:34–35; 1Кор 15:25; Євр 10:12–13
45 Итак, если Давид называет Его Господом, как же Он сын ему?Отже, якщо Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?If David then call him Lord, how is he his son?⇄ Рим 1:3–4; Одкр 22:16; Ін 8:58; Флп 2:6–8; 1Тим 3:16
46 И никто не мог отвечать Ему ни слова; и с того дня никто уже не смел спрашивать Его.І ніхто не зміг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.And no man was able to answer him a word, neither durst any man from that day forth ask him any more questions.⇄ Мк 12:34; Лк 20:40