Текст: розділ 19
1 Потом Иисус вошел в Иерихон и проходил чрез него.Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього.And Jesus entered and passed through Jericho.⇄ Нав 6:1–27; Лк 18:35
2 И вот, некто именем Закхей, начальник мытарей и человек богатый,І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий,And, behold, there was a man named Zacchaeus, which was the chief among the publicans, and he was rich.⇄ Лк 18:24–27
3 Искал видеть Иисуса, кто Он, но не мог за народом, потому что мал был ростом;бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст.And he sought to see Jesus who he was; and could not for the press, because he was little of stature.⇄ Лк 23:8
4 И забежав вперед, взлез на смоковницу, чтобы увидеть Его, потому что Ему надлежало проходить мимо нее.І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї.And he ran before, and climbed up into a sycomore tree to see him: for he was to pass that way.⇄ Лк 5:19; Іс 9:10
5 Иисус, когда пришел на это место, взглянув увидел его и сказал ему: Закхей! сойди скорее, ибо сегодня надобно Мне быть у тебя в доме.Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі.And when Jesus came to the place, he looked up, and saw him, and said unto him, Zacchaeus, make haste, and come down; for to day I must abide at thy house.⇄ Одкр 3:20; Ін 14:23; Євр 13:2; Єз 16:6; Лк 19:10
6 И он поспешно сошел и принял Его с радостью.І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю.And he made haste, and came down, and received him joyfully.⇄ Лк 5:29; Дії 16:34
7 И все, видя то, начали роптать и говорили, что Он зашел к грешному человеку.І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка.And when they saw it, they all murmured, saying, That he was gone to be guest with a man that is a sinner.⇄ Лк 15:2; Лк 7:39; Лк 7:34; Мф 9:11; Лк 18:9–14
8 Закхей же став сказал Господу: Господи! половину имения моего я отдам нищим и, если кого чем обидел, воздам вчетверо.Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.And Zacchaeus stood, and said unto the Lord; Behold, Lord, the half of my goods I give to the poor; and if I have taken any thing from any man by false accusation, I restore him fourfold.⇄ 2Цар 12:6; Чис 5:7; Лк 18:22–23; Притч 6:31; Лев 6:1–6
9 Иисус сказал ему: ныне пришло спасение дому сему, потому что и он сын Авраама;Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів.And Jesus said unto him, This day is salvation come to this house, forsomuch as he also is a son of Abraham.⇄ Гал 3:7; Лк 13:16; Рим 4:16; Дії 16:30–32; 1Пет 2:10
10 Ибо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее.Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.For the Son of man is come to seek and to save that which was lost.⇄ Єз 34:16; Мф 1:21; Лк 5:31–32; 1Тим 1:13–16; Лк 15:4–7
11 Когда же они слушали это, присовокупил притчу: ибо Он был близ Иерусалима, и они думали, что скоро должно открыться Царствие Божие.Коли ж вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже повинне скоро відкритися.And as they heard these things, he added and spake a parable, because he was nigh to Jerusalem, and because they thought that the kingdom of God should immediately appear.⇄ Лк 17:20; Дії 1:6
12 Итак сказал: некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться;Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і повернутися.He said therefore, A certain nobleman went into a far country to receive for himself a kingdom, and to return.⇄ Мф 25:14–30; Євр 9:28
13 Призвав же десять рабов своих, дал им десять мин и сказал им: употребляйте их в оборот, пока я возвращусь.Покликавши десятьох рабів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь.And he called his ten servants, and delivered them ten pounds, and said unto them, Occupy till I come.⇄ Мф 25:14–15; Ін 12:26; 1Кор 12:7–11; 1Пет 4:9–11; Рим 12:6–8
14 Но граждане ненавидели его и отправили вслед за ним посольство, сказавши: не хотим, чтоб он царствовал над нами.Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: ми не хочемо, щоб він царював над нами.But his citizens hated him, and sent a message after him, saying, We will not have this man to reign over us.⇄ 1Цар 8:7; Дії 7:51–52; Дії 3:14–15; Ін 1:11; Ін 15:18
15 И когда возвратился, получив царство, велел призвать к себе рабов тех, которым дал серебро, чтобы узнать, кто что приобрел.І коли він повернувся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.And it came to pass, that when he was returned, having received the kingdom, then he commanded these servants to be called unto him, to whom he had given the money, that he might know how much every man had gained by trading.
16 Пришел первый и сказал: господин! мина твоя принесла десять мин.Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя принесла десять мин.Then came the first, saying, Lord, thy pound hath gained ten pounds.
17 И сказал ему: хорошо, добрый раб! за то, что ты в малом был верен, возьми в управление десять городов.І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.And he said unto him, Well, thou good servant: because thou hast been faithful in a very little, have thou authority over ten cities.⇄ Лк 16:10; Мф 25:21; Одкр 2:26–29; 1Цар 2:30; 1Пет 1:7
18 Пришел вторый и сказал: господин! мина твоя принесла пять мин.Прийшов другий і сказав: господарю, мина твоя принесла п’ять мин.And the second came, saying, Lord, thy pound hath gained five pounds.
19 Сказал и этому: и ты будь над пятью городами.Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами.And he said likewise to him, Be thou also over five cities.
20 Пришел третий и сказал: господин! вот твоя мина, которую я хранил, завернув в платок;Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,And another came, saying, Lord, behold, here is thy pound, which I have kept laid up in a napkin:
21 Ибо я боялся тебя, потому что ты человек жестокий: берешь, чего не клал, и жнешь, чего не сеял.бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.For I feared thee, because thou art an austere man: thou takest up that thou layedst not down, and reapest that thou didst not sow.
22 Господин сказал ему: твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял;Господар сказав йому: твоїми вустами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.And he saith unto him, Out of thine own mouth will I judge thee, thou wicked servant. Thou knewest that I was an austere man, taking up that I laid not down, and reaping that I did not sow:
23 Для чего же ты не отдал серебра моего в оборот, чтоб я пришед получил его с прибылью?Чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, узяв його з прибутком?Wherefore then gavest not thou my money into the bank, that at my coming I might have required mine own with usury?
24 И сказал предстоящим: возьмите у него мину и дайте имеющему десять мин.І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.And he said unto them that stood by, Take from him the pound, and give it to him that hath ten pounds.
25 И сказали ему: господин! у него есть десять мин.І сказали йому: господарю, у нього є десять мин.(And they said unto him, Lord, he hath ten pounds.)
26 Сказываю вам, что всякому имеющему дано будет, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має.For I say unto you, That unto every one which hath shall be given; and from him that hath not, even that he hath shall be taken away from him.⇄ 2Ін 1:8; Мф 13:12; Лк 8:18; Мф 21:43; 1Цар 15:28
27 Врагов же моих тех, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и избейте предо мною.А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте переді мною.But those mine enemies, which would not that I should reign over them, bring hither, and slay them before me.⇄ Пс 20; Лк 19:14; Євр 10:13; Чис 16:30–35; Лк 21:22
28 Сказав это, Он пошел далее, восходя в Иерусалим.Сказавши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалима.And when he had thus spoken, he went before, ascending up to Jerusalem.⇄ Лк 9:51
29 И когда приблизился к Виффагии и Вифании, к горе, называемой Елеонскою, послал двух учеников Своих,І коли наблизився до Виффагії та Вифанії, до гори, що зветься Елеонською, послав двох учеників СвоїхAnd it came to pass, when he was come nigh to Bethphage and Bethany, at the mount called the mount of Olives, he sent two of his disciples,
30 Сказав: пойдите в противолежащее селение; вошедши в него, найдете молодого осла привязанного, на которого никто из людей никогда не садился; отвязавши его, приведите;і сказав: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете осля прив’язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть.Saying, Go ye into the village over against you; in the which at your entering ye shall find a colt tied, whereon yet never man sat: loose him, and bring him hither.
31 И если кто спросит вас: «зачем отвязываете?» скажите ему так: «он надобен Господу».А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? — скажіть йому так: Господь його потребує.And if any man ask you, Why do ye loose him? thus shall ye say unto him, Because the Lord hath need of him.⇄ Пс 23; Дії 10:36; Пс 49
32 Посланные пошли и нашли, как Он сказал им.Посланці пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.And they that were sent went their way, and found even as he had said unto them.
33 Когда же они отвязывали молодого осла, хозяева его сказали им: зачем отвязываете осленка?Коли ж вони відв’язували осля, то господарі його сказали їм: навіщо відв’язуєте осля?And as they were loosing the colt, the owners thereof said unto them, Why loose ye the colt?
34 Они отвечали: он надобен Господу.Вони відповіли: Господь його потребує.And they said, The Lord hath need of him.⇄ Зах 9:9
35 И привели его к Иисусу; и накинувши одежды свои на осленка, посадили на него Иисуса.І привели його до Ісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили Ісуса.And they brought him to Jesus: and they cast their garments upon the colt, and they set Jesus thereon.⇄ Ін 12:14
36 И когда Он ехал, постилали одежды свои по дороге.І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.And as he went, they spread their clothes in the way.
37 А когда Он приблизился к спуску с горы Елеонской, все множество учеников начало в радости велегласно славить Бога за все чудеса, какие видели они.А коли Він наближався вже до спуску з гори Елеонської, безліч учеників почали радісно хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,And when he was come nigh, even now at the descent of the mount of Olives, the whole multitude of the disciples began to rejoice and praise God with a loud voice for all the mighty works that they had seen;
38 Говоря: благословен Царь, грядущий во имя Господне! мир на небесах и слава в вышних!кажучи: благословен Цар, що гряде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх!Saying, Blessed be the King that cometh in the name of the Lord: peace in heaven, and glory in the highest.⇄ Зах 9:9; Лк 13:35; Пс 117; Мф 21:9; Мк 11:9–10
39 И некоторые фарисеи из среды народа сказали Ему: Учитель! запрети ученикам Твоим.І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони ученикам Твоїм.And some of the Pharisees from among the multitude said unto him, Master, rebuke thy disciples.⇄ Дії 4:1–2
40 Но Он сказал им в ответ: сказываю вам, что, если они умолкнут, то камни возопиют.Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.And he answered and said unto them, I tell you that, if these should hold their peace, the stones would immediately cry out.⇄ Авв 2:11; Іс 55:12; Мф 3:9; Пс 95; Пс 97
41 И когда приблизился к городу, то, смотря на него, заплакал о немІ коли, наблизившись, побачив місто, то заплакав над нимAnd when he was come near, he beheld the city, and wept over it,⇄ Лк 13:34–35; Ін 11:35; Пс 118; Єр 13:17; Єр 17:16
42 И сказал: о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему! но это сокрыто ныне от глаз твоих;і сказав: о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх.Saying, If thou hadst known, even thou, at least in this thy day, the things which belong unto thy peace! but now they are hid from thine eyes.⇄ Втор 32:29; 2Кор 6:1–2; Євр 10:26–29; Іс 48:18; Лк 1:77–79
43 Ибо придут на тебя дни, когда враги твои обложат тебя окопами, и окружат тебя, и стеснят тебя отовсюду,Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль.For the days shall come upon thee, that thine enemies shall cast a trench about thee, and compass thee round, and keep thee in on every side,⇄ Лк 21:20–24; Іс 29:1–4
44 И разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне, за то, что ты не узнал времени посещения твоего.І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх.And shall lay thee even with the ground, and thy children within thee; and they shall not leave in thee one stone upon another; because thou knewest not the time of thy visitation.⇄ Лк 21:6; Лк 13:34–35; Лк 19:42; 1Пет 2:12; Плач 1:8
45 И вошед в храм, начал выгонять продающих в нем и покупающих,І ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,And he went into the temple, and began to cast out them that sold therein, and them that bought;⇄ Мф 21:12–13; Мк 11:15–17; Ін 2:13–17
46 Говоря им: написано: «дом Мой есть дом молитвы»; а вы сделали его вертепом разбойников.кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.Saying unto them, It is written, My house is the house of prayer: but ye have made it a den of thieves.⇄ Іс 56:7; Єр 7:11
47 И учил каждый день в храме. Первосвященники же и книжники и старейшины народа искали погубить Его,І навчав щодня в храмі. А первосвященики і книжники та старійшини народні шукали, як погубити Його,And he taught daily in the temple. But the chief priests and the scribes and the chief of the people sought to destroy him,⇄ Мк 11:18; Мф 26:55
48 И не находили, что бы сделать с Ним, потому что весь народ неотступно слушал Его.і не знаходили, що б зробити з Ним, бо всі люди трималися Його і слухали Його.And could not find what they might do: for all the people were very attentive to hear him.