Біблія українською мовою

Книга Екклезіаста, або Проповідника, розділ 10

Аудіо українською — переклад Івана Огієнка (текст дещо відрізняється від тексту на сторінці): розділ 10
Завантажити mp3 (2 МБ)
Аудіо російською (Синодальний переклад): розділ 10
Завантажити mp3 (516 КБ)

Текст: розділ 10

1 Мертвые мухи портят и делают зловонною благовонную масть мироварника: то же делает небольшая глупость уважаемого человека с его мудростью и честью.Мертві мухи псують і роблять смердючою запашну масть мироварника: те саме робить невелика глупота шанованої людини з її мудрістю і честю.Dead flies cause the ointment of the apothecary to send forth a stinking savour: so doth a little folly him that is in reputation for wisdom and honour.⇄ Мф 5:13–16; Гал 2:12–14

2 Сердце мудрого — на правую сторону, а сердце глупого — на левую.Серце мудрого — на праву сторону, а серце нерозумного — на ліву.A wise man's heart is at his right hand; but a fool's heart at his left.⇄ Лк 12:18–20; Еккл 10:14

3 По какой бы дороге ни шел глупый, у него всегда недостает смысла, и всякому он выскажет, что он глуп.Якою б дорогою не йшов нерозумний, у нього завжди бракує глузду, і всякому він висловить, що він нерозумний.Yea also, when he that is a fool walketh by the way, his wisdom faileth him, and he saith to every one that he is a fool.⇄ Притч 18:2; Притч 13:16

4 Если гнев начальника вспыхнет на тебя, то не оставляй места твоего; потому что кротость покрывает и большие проступки.Якщо гнів начальника запалає на тебе, то не залишай місця твого; тому що покірливість покриває і великі провини.If the spirit of the ruler rise up against thee, leave not thy place; for yielding pacifieth great offences.⇄ Притч 25:15; Еккл 8:3; 1Цар 25:24–44

5 Есть зло, которое видел я под солнцем, это — как бы погрешность, происходящая от властелина;Є зло, яке бачив я під сонцем, це — ніби погрішність, яка йде від володаря:There is an evil which I have seen under the sun, as an error which proceedeth from the ruler:⇄ Еккл 5:13; Еккл 6:1

6 Невежество поставляется на большой высоте, а богатые сидят низко.невігластво ставиться на велику висоту, а багаті сидять низько.Folly is set in great dignity, and the rich sit in low place.⇄ Притч 28:12; Притч 29:2; Есф 3:1; Пс 11

7 Видел я рабов на конях, а князей ходящих, подобно рабам, пешком.Бачив я рабів на конях, а князів, які ходять, подібно до рабів, пішки.I have seen servants upon horses, and princes walking as servants upon the earth.⇄ Притч 19:10; Есф 6:8; Притч 30:22

8 Кто копает яму, тот упадет в нее, и кто разрушает ограду, того ужалит змей.Хто копає яму, той упаде у неї, і хто руйнує огорожу, того вжалить змій.He that diggeth a pit shall fall into it; and whoso breaketh an hedge, a serpent shall bite him.⇄ Притч 26:27; Пс 7; Ам 5:19; Есф 7:10; Ам 9:3

9 Кто передвигает камни, тот может надсадить себя, и кто колет дрова, тот может подвергнуться опасности от них.Хто пересуває камені, той може надсадити себе, і хто коле дрова, той може піддати себе небезпеці від них.Whoso removeth stones shall be hurt therewith; and he that cleaveth wood shall be endangered thereby.

10 Если притупится топор, и если лезвие его не будет отточено, то надобно будет напрягать силы; мудрость умеет это исправить.Якщо затупиться сокира, і якщо лезо її не буде загострене, то потрібно буде напружувати сили; мудрість уміє це виправити.If the iron be blunt, and he do not whet the edge, then must he put to more strength: but wisdom is profitable to direct.⇄ Як 1:5; Кол 4:5; Еккл 10:15; 1Кор 14:20; Еф 5:15–17

11 Если змей ужалит без заговаривания, то не лучше его и злоязычный.Якщо змій ужалить без заговорювання, то не кращий за нього і злоязичний.Surely the serpent will bite without enchantment; and a babbler is no better.⇄ Пс 57; Єр 8:17

12 Слова из уст мудрого — благодать, а уста глупого губят его же:Слова з уст мудрого — благодать, а вуста нерозумного гублять його ж:The words of a wise man's mouth are gracious; but the lips of a fool will swallow up himself.⇄ Кол 4:6; Лк 4:22; Притч 15:2; Притч 22:11; Еф 4:29

13 Начало слов из уст его — глупость, а конец речи из уст его — безумие.початок слів з уст його — глупота, а кінець промови з уст його — безумство.The beginning of the words of his mouth is foolishness: and the end of his talk is mischievous madness.⇄ Притч 29:9; 1Цар 25:10–11

14 Глупый наговорит много, хотя человек не знает, что будет, и кто скажет ему, что будет после него?Нерозумний наговорює багато, хоч людина не знає, що буде, і хто скаже йому, що буде після нього?A fool also is full of words: a man cannot tell what shall be; and what shall be after him, who can tell him?⇄ Притч 15:2; Еккл 5:3; Як 4:13–14; Еккл 8:7; Еккл 3:22

15 Труд глупого утомляет его, потому что не знает даже дороги в город.Труд нерозумного стомлює його, тому що не знає навіть дороги у місто.The labour of the foolish wearieth every one of them, because he knoweth not how to go to the city.

16 Горе тебе, земля, когда царь твой отрок, и когда князья твои едят рано!Горе тобі, земле, коли цар твій отрок, і коли князі твої їдять рано!Woe to thee, O land, when thy king is a child, and thy princes eat in the morning!⇄ Іс 3:12; Іс 5:11–12; Іс 3:4–5; Притч 20:1–2

17 Благо тебе, земля, когда царь у тебя из благородного рода, и князья твои едят вовремя, для подкрепления, а не для пресыщения!Благо тобі, земле, коли цар у тебе зі шляхетного роду, і князі твої їдять вчасно, для підкріплення, а не для пересичення!Blessed art thou, O land, when thy king is the son of nobles, and thy princes eat in due season, for strength, and not for drunkenness!

18 От лености обвиснет потолок, и когда опустятся руки, то протечет дом.Від лінощів обвисне стеля, і коли опустяться руки, то протече дім.By much slothfulness the building decayeth; and through idleness of the hands the house droppeth through.⇄ Притч 14:1; Притч 24:30–34; Притч 20:4; Притч 23:21; Притч 21:25

19 Пиры устраиваются для удовольствия, и вино веселит жизнь; а за все отвечает серебро.Бенкети влаштовуються для задоволення, і вино веселить життя; а за усе відповідає срібло.A feast is made for laughter, and wine maketh merry: but money answereth all things.⇄ Пс 103

20 Даже и в мыслях твоих не злословь царя, и в спальной комнате твоей не злословь богатого; потому что птица небесная может перенести слово твое, и крылатая — пересказать речь твою.Навіть і в думках твоїх не лихослов царя, і у спальній кімнаті твоїй не лихослов багатого; тому що птах небесний може перенести слово твоє, і крилатий — переказати промову твою.Curse not the king, no not in thy thought; and curse not the rich in thy bedchamber: for a bird of the air shall carry the voice, and that which hath wings shall tell the matter.⇄ Дії 23:5; Лк 12:2–3; 4Цар 6:12; Еккл 7:21–22; Вих 22:28