Text of chapter 10
1 DeadH4194 fliesH2070 cause the ointmentH8081 of the apothecaryH7543 to send forthH5042 a stinking savourH887: so doth a littleH4592 follyH5531 him that is in reputationH3368 for wisdomH2451 and honourH3519.Мертвые мухи портят и делают зловонною благовонную масть мироварника: то же делает небольшая глупость уважаемого человека с его мудростью и честью.Мертві мухи псують і роблять смердючою запашну масть мироварника: те саме робить невелика глупота шанованої людини з її мудрістю і честю.⇄ Matt 5:13–16; Gal 2:12–14
2 A wise man'sH2450 heartH3820 is at his right handH3225; but a fool'sH3684 heartH3820 at his leftH8040.Сердце мудрого — на правую сторону, а сердце глупого — на левую.Серце мудрого — на праву сторону, а серце нерозумного — на ліву.⇄ Luke 12:18–20; Eccl 10:14
3 Yea also, when he that is a foolH5530 walkethH1980 by the wayH1870, his wisdomH3820 failethH2638 him, and he saithH559 to every one that he is a foolH5530.По какой бы дороге ни шел глупый, у него всегда недостает смысла, и всякому он выскажет, что он глуп.Якою б дорогою не йшов нерозумний, у нього завжди бракує глузду, і всякому він висловить, що він нерозумний.⇄ Prov 18:2; Prov 13:16
4 If the spiritH7307 of the rulerH4910 rise upH5927 against thee, leaveH3240 not thy placeH4725; for yieldingH4832 pacifiethH3240 greatH1419 offencesH2399.Если гнев начальника вспыхнет на тебя, то не оставляй места твоего; потому что кротость покрывает и большие проступки.Якщо гнів начальника запалає на тебе, то не залишай місця твого; тому що покірливість покриває і великі провини.⇄ Prov 25:15; Eccl 8:3; 1Sam 25:24–44
5 There isH3426 an evilH7451 which I have seenH7200 under the sunH8121, as an errorH7684 which proceedethH3318 fromH6440 the rulerH7989:Есть зло, которое видел я под солнцем, это — как бы погрешность, происходящая от властелина;Є зло, яке бачив я під сонцем, це — ніби погрішність, яка йде від володаря:⇄ Eccl 5:14; Eccl 6:1
6 FollyH5529 is setH5414 in greatH7227 dignityH4791, and the richH6223 sitH3427 in low placeH8216.Невежество поставляется на большой высоте, а богатые сидят низко.невігластво ставиться на велику висоту, а багаті сидять низько.⇄ Prov 28:12; Prov 29:2; Esth 3:1
7 I have seenH7200 servantsH5650 upon horsesH5483, and princesH8269 walkingH1980 as servantsH5650 upon the earthH776.Видел я рабов на конях, а князей ходящих, подобно рабам, пешком.Бачив я рабів на конях, а князів, які ходять, подібно до рабів, пішки.⇄ Prov 19:10; Esth 6:8; Prov 30:22
8 He that diggethH2658 a pitH1475 shall fallH5307 into it; and whoso breakethH6555 an hedgeH1447, a serpentH5175 shall biteH5391 him.Кто копает яму, тот упадет в нее, и кто разрушает ограду, того ужалит змей.Хто копає яму, той упаде у неї, і хто руйнує огорожу, того вжалить змій.⇄ Prov 26:27; Amos 5:19; Esth 7:10; Amos 9:3
9 Whoso removethH5265 stonesH68 shall be hurtH6087 therewith; and he that cleavethH1234 woodH6086 shall be endangeredH5533 thereby.Кто передвигает камни, тот может надсадить себя, и кто колет дрова, тот может подвергнуться опасности от них.Хто пересуває камені, той може надсадити себе, і хто коле дрова, той може піддати себе небезпеці від них.
10 If the ironH1270 be bluntH6949, and he do not whetH7043 the edgeH6440, then must he putH1396 to more strengthH2428: but wisdomH2451 is profitableH3504 to directH3787.Если притупится топор, и если лезвие его не будет отточено, то надобно будет напрягать силы; мудрость умеет это исправить.Якщо затупиться сокира, і якщо лезо її не буде загострене, то потрібно буде напружувати сили; мудрість уміє це виправити.⇄ Jas 1:5; Col 4:5; Eccl 10:15; 1Cor 14:20; Eph 5:15–17
11 Surely the serpentH5175 will biteH5391 without enchantmentH3908; and a babblerH3956H1167 is no betterH3504.Если змей ужалит без заговаривания, то не лучше его и злоязычный.Якщо змій ужалить без заговорювання, то не кращий за нього і злоязичний.⇄ Jer 8:17
12 The wordsH1697 of a wise man'sH2450 mouthH6310 are graciousH2580; but the lipsH8193 of a foolH3684 will swallow upH1104 himself.Слова из уст мудрого — благодать, а уста глупого губят его же:Слова з уст мудрого — благодать, а вуста нерозумного гублять його ж:⇄ Col 4:6; Luke 4:22; Prov 15:2; Prov 22:11; Eph 4:29
13 The beginningH8462 of the wordsH1697 of his mouthH6310 is foolishnessH5531: and the endH319 of his talkH6310 is mischievousH7451 madnessH1948.Начало слов из уст его — глупость, а конец речи из уст его — безумие.початок слів з уст його — глупота, а кінець промови з уст його — безумство.⇄ Prov 29:9; 1Sam 25:10–11
14 A foolH5530 also is fullH7235 of wordsH1697: a manH120 cannot tellH3045 what shall be; and what shall be afterH310 him, who can tellH5046 him?Глупый наговорит много, хотя человек не знает, что будет, и кто скажет ему, что будет после него?Нерозумний наговорює багато, хоч людина не знає, що буде, і хто скаже йому, що буде після нього?⇄ Prov 15:2; Eccl 5:4; Jas 4:13–14; Eccl 8:7; Eccl 3:22
15 The labourH5999 of the foolishH3684 weariethH3021 every one of them, because he knowethH3045 not how to goH3212 to the cityH5892.Труд глупого утомляет его, потому что не знает даже дороги в город.Труд нерозумного стомлює його, тому що не знає навіть дороги у місто.
16 WoeH337 to thee, O landH776, when thy kingH4428 is a childH5288, and thy princesH8269 eatH398 in the morningH1242!Горе тебе, земля, когда царь твой отрок, и когда князья твои едят рано!Горе тобі, земле, коли цар твій отрок, і коли князі твої їдять рано!⇄ Isa 3:12; Isa 5:11–12; Isa 3:4–5; Prov 20:1–2
17 BlessedH835 art thou, O landH776, when thy kingH4428 is the sonH1121 of noblesH2715, and thy princesH8269 eatH398 in due seasonH6256, for strengthH1369, and not for drunkennessH8358!Благо тебе, земля, когда царь у тебя из благородного рода, и князья твои едят вовремя, для подкрепления, а не для пресыщения!Благо тобі, земле, коли цар у тебе зі шляхетного роду, і князі твої їдять вчасно, для підкріплення, а не для пересичення!
18 By much slothfulnessH6103 the buildingH4746 decayethH4355; and through idlenessH8220 of the handsH3027 the houseH1004 droppeth throughH1811.От лености обвиснет потолок, и когда опустятся руки, то протечет дом.Від лінощів обвисне стеля, і коли опустяться руки, то протече дім.⇄ Prov 14:1; Prov 24:30–34; Prov 20:4; Prov 23:21; Prov 21:25
19 A feastH3899 is madeH6213 for laughterH7814, and wineH3196 maketh merryH8055H2416: but moneyH3701 answerethH6030 all things.Пиры устраиваются для удовольствия, и вино веселит жизнь; а за все отвечает серебро.Бенкети влаштовуються для задоволення, і вино веселить життя; а за усе відповідає срібло.
20 CurseH7043 not the kingH4428, no not in thy thoughtH4093; and curseH7043 not the richH6223 in thy bedchamberH2315H4904: for a birdH5775 of the airH8064 shall carryH3212 the voiceH6963, and that which hathH1167 wingsH3671 shall tellH5046 the matterH1697.Даже и в мыслях твоих не злословь царя, и в спальной комнате твоей не злословь богатого; потому что птица небесная может перенести слово твое, и крылатая — пересказать речь твою.Навіть і в думках твоїх не лихослов царя, і у спальній кімнаті твоїй не лихослов багатого; тому що птах небесний може перенести слово твоє, і крилатий — переказати промову твою.⇄ Acts 23:5; Luke 12:2–3; 2Kgs 6:12; Eccl 7:21–22; Exod 22:28