Текст: розділ 5
1 Некоторый же муж, именем Анания, с женою своею Сапфирою, продав имение,Один же чоловік, на ім’я Ананія, з жінкою своєю Сапфирою, продав маєток,But a certain man named Ananias, with Sapphira his wife, sold a possession,⇄ Лев 10:1–3; 2Тим 2:20; Мф 13:47–48
2 Утаил из цены, с ведома и жены своей, а некоторую часть принес и положил к ногам Апостолов.і затаїв з ціни, з відома і жінки своєї, а деяку частину приніс і поклав до ніг апостолів.And kept back part of the price, his wife also being privy to it, and brought a certain part, and laid it at the apostles' feet.⇄ Дії 4:37
3 Но Петр сказал: Анания! для чего ты допустил сатане вложить в сердце твое мысль солгать Духу Святому и утаить из цены земли?А Петро сказав: «Ананіє! Навіщо ти попустив сатані вкласти у серце твоє думку сказати неправду Духові Святому і втаїти з ціни за землю?But Peter said, Ananias, why hath Satan filled thine heart to lie to the Holy Ghost, and to keep back part of the price of the land?⇄ Єр 23:24; Іс 29:15; Ін 13:27; 1Пет 5:8; Ін 13:2
4 Чем ты владел, не твое ли было, и приобретенное продажею не в твоей ли власти находилось? для чего ты положил это в сердце твоем? ты солгал не человекам, а Богу.Чи не твоїм було те, що ти мав, і чи не ти володів тим, що одержав від продажу? Навіщо ти поклав у серці своєму так зробити? Ти сказав неправду не людям, а Богові».Whiles it remained, was it not thine own? and after it was sold, was it not in thine own power? why hast thou conceived this thing in thine heart? thou hast not lied unto men, but unto God.⇄ Дії 5:3; 1Сол 4:8; Нав 7:25–26; 1Пар 29:3; 4Цар 5:25–27
5 Услышав сии слова, Анания пал бездыханен; и великий страх объял всех слышавших это.Почувши ці слова, Ананія впав мертвим; і великий страх охопив усіх, хто чув це.And Ananias hearing these words fell down, and gave up the ghost: and great fear came on all them that heard these things.⇄ Дії 5:10–11
6 И вставши юноши приготовили его к погребению и вынесши похоронили.Уставши, юнаки взяли його, винесли і поховали.And the young men arose, wound him up, and carried him out, and buried him.⇄ Ін 19:40
7 Часа через три после сего пришла и жена его, не зная о случившемся.Години через три після цього прийшла й жінка його, не знаючи, що трапилося.And it was about the space of three hours after, when his wife, not knowing what was done, came in.
8 Петр же спросил ее: скажи мне, за столько ли продали вы землю? Она сказала: да, за столько.Петро ж спитав її: «Скажи мені, чи за стільки ви продали землю?» Вона відповіла: «Так, за стільки».And Peter answered unto her, Tell me whether ye sold the land for so much? And she said, Yea, for so much.
9 Но Петр сказал ей: что это согласились вы искусить Духа Господня? вот, входят в двери погребавшие мужа твоего; и тебя вынесут.А Петро сказав їй: «Що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? Ось біля дверей ноги тих, які поховали чоловіка твого; і тебе винесуть».Then Peter said unto her, How is it that ye have agreed together to tempt the Spirit of the Lord? behold, the feet of them which have buried thy husband are at the door, and shall carry thee out.⇄ 1Кор 10:9; Дії 5:3–4; Пс 94
10 Вдруг она упала у ног его и испустила дух; и юноши вошедши нашли ее мертвою и вынесши похоронили подле мужа ее.Раптом вона впала біля ніг його і вмерла. Юнаки, ввійшовши, знайшли її мертвою і, винісши, поховали поряд із чоловіком її.Then fell she down straightway at his feet, and yielded up the ghost: and the young men came in, and found her dead, and, carrying her forth, buried her by her husband.
11 И великий страх объял всю церковь и всех слышавших это.І великий страх охопив усю церкву і всіх, хто чув про це.And great fear came upon all the church, and upon as many as heard these things.⇄ Дії 5:5; 1Кор 10:11–12; Євр 4:1; Дії 19:17; Флп 2:12
12 Руками же Апостолов совершались в народе многие знамения и чудеса; и все единодушно пребывали в притворе Соломоновом;Руками ж апостолів творилося в народі багато знамень і чудес; і всі однодушно перебували в притворі Соломоновому.And by the hands of the apostles were many signs and wonders wrought among the people; (and they were all with one accord in Solomon's porch.⇄ Дії 19:11; 2Кор 12:12; Євр 2:4; Дії 14:3; Рим 15:19
13 Из посторонних же никто не смел пристать к ним, а народ прославлял их.Із сторонніх же ніхто не наважувався прилучитися до них, а народ величав їх.And of the rest durst no man join himself to them: but the people magnified them.⇄ Дії 2:47
14 Верующих же более и более присоединялось к Господу, множество мужчин и женщин,А віруючих усе більше й більше приєднувалося до Господа, багато чоловіків та жінок,And believers were the more added to the Lord, multitudes both of men and women.)⇄ Дії 2:47
15 Так-что выносили больных на улицы и полагали на постелях и кроватях, дабы хотя тень проходящего Петра осенила кого из них.так що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях та ліжках, щоб хоч тінь Петра, який проходив, осінила кого з них.Insomuch that they brought forth the sick into the streets, and laid them on beds and couches, that at the least the shadow of Peter passing by might overshadow some of them.⇄ Мф 14:36; Дії 19:11–12; Ін 14:12; Мф 9:21
16 Сходились также в Иерусалим многие из окрестных городов, неся больных и нечистыми духами одержимых, которые и исцелялись все.До Єрусалима також сходилося багато людей з навколишніх міст, які приносили хворих та одержимих нечистими духами, і всі зцілялися.There came also a multitude out of the cities round about unto Jerusalem, bringing sick folks, and them which were vexed with unclean spirits: and they were healed every one.
17 Первосвященник же и с ним все, принадлежавшие к ереси саддукейской, исполнились зависти,А первосвященик і з ним усі, які належали до єресі саддукейської, сповнилися заздрощів,Then the high priest rose up, and all they that were with him, (which is the sect of the Sadducees,) and were filled with indignation,⇄ Дії 13:45; Дії 7:9; Дії 17:5
18 И наложили руки свои на Апостолов, и заключили их в народную темницу.наклали руки свої на апостолів і кинули їх до загальної в’язниці.And laid their hands on the apostles, and put them in the common prison.
19 Но Ангел Господень ночью отворил двери темницы и, выведши их, сказал:Ангел же Господній уночі відчинив двері в’язниці і, вивівши їх, сказав:But the angel of the Lord by night opened the prison doors, and brought them forth, and said,⇄ Дії 16:26; Пс 33; Дії 12:7–11; Дії 8:26; Дії 27:23
20 Идите и, ставши во храме, говорите народу все сии слова жизни.«Ідіть і, ставши у храмі, говоріть до народу всі ці слова життя».Go, stand and speak in the temple to the people all the words of this life.⇄ Ін 6:63; Ін 6:68; 1Ін 5:11–12; Мф 21:23; 1Ін 1:1–3
21 Они выслушавши вошли утром в храм и учили. Между тем первосвященник и которые с ним, пришедши, созвали синедрион и всех старейшин из сынов Израилевых и послали в темницу привести Апостолов.Вони, вислухавши, увійшли вранці до храму і навчали. А первосвященик і ті, які з ним, прийшовши, скликали синедріон та всіх старійшин із синів Ізраїлевих і послали до в’язниці привести апостолів.And when they heard that, they entered into the temple early in the morning, and taught. But the high priest came, and they that were with him, and called the council together, and all the senate of the children of Israel, and sent to the prison to have them brought.⇄ Ін 8:2
22 Но служители пришедши не нашли их в темнице и возвратившись донесли,Слуги ж, прийшовши, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшись, доповіли,But when the officers came, and found them not in the prison, they returned, and told,
23 Говоря: темницу мы нашли запертою со всею предосторожностью и стражей стоящими пред дверями; но отворивши не нашли в ней никого.кажучи: «В’язницю ми знайшли замкненою з усією пильністю і зі сторожею, яка стояла перед дверима; але, відчинивши, ми не знайшли у ній нікого».Saying, The prison truly found we shut with all safety, and the keepers standing without before the doors: but when we had opened, we found no man within.
24 Когда услышали эти слова первосвященник, начальник стражи и прочие первосвященники, недоумевали, что бы это значило.Почувши ці слова, первосвященик, начальник сторожі та [інші] первосвященики не могли зрозуміти, що б це означало.Now when the high priest and the captain of the temple and the chief priests heard these things, they doubted of them whereunto this would grow.
25 Пришел же некто и донес им, говоря: вот, мужи, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ.Але один якийсь прийшов і доніс їм, кажучи: «Ось мужі, яких ви ув’язнили, стоять у храмі і навчають народ».Then came one and told them, saying, Behold, the men whom ye put in prison are standing in the temple, and teaching the people.
26 Тогда начальник стражи пошел со служителями и привел их без принуждения, потому что боялись народа, чтобы не побили их камнями;Тоді начальник охорони пішов із служителями і привів їх без насильства, бо боялися народу, щоб не побили їх камінням.Then went the captain with the officers, and brought them without violence: for they feared the people, lest they should have been stoned.
27 Приведши же их, поставили в синедрионе; и спросил их первосвященник, говоря:Привівши їх, поставили перед синедріоном; і спитав їх первосвященик, кажучи:And when they had brought them, they set them before the council: and the high priest asked them,
28 Не запретили ли мы вам накрепко учить о имени сем? и вот, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите навести на нас кровь Того Человека.«Чи не суворо заборонили ми вам учити про це ім’я? А ви ось наповнили Єрусалим ученням вашим і хочете навести на нас кров Чоловіка Того».Saying, Did not we straitly command you that ye should not teach in this name? and, behold, ye have filled Jerusalem with your doctrine, and intend to bring this man's blood upon us.⇄ Мф 27:25; Дії 7:52; Дії 4:18–21; Дії 4:10–11
29 Петр же и Апостолы в ответ сказали: должно повиноваться больше Богу, нежели человекам;Петро ж і апостоли сказали у відповідь: «Богові треба коритися більше, ніж людям.Then Peter and the other apostles answered and said, We ought to obey God rather than men.⇄ Дії 4:19; 1Цар 15:24; Мк 7:7–9; Бут 3:17; Одкр 14:8–12
30 Бог отцов наших воскресил Иисуса, Которого вы умертвили, повесивши на древе:Бог отців наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.The God of our fathers raised up Jesus, whom ye slew and hanged on a tree.⇄ Гал 3:13; 1Пет 2:24; Дії 10:39; Дії 13:28–29
31 Его возвысил Бог десницею Своею в Начальника и Спасителя, дабы дать Израилю покаяние и прощение грехов;Бог Своєю десницею возніс Його як Начальника і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.Him hath God exalted with his right hand to be a Prince and a Saviour, for to give repentance to Israel, and forgiveness of sins.⇄ Лк 24:47; Дії 2:33; Євр 2:10; Дії 11:18; Лк 2:11
32 Свидетели Ему в сем мы и Дух Святый, Которого Бог дал повинующимся Ему.Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому».And we are his witnesses of these things; and so is also the Holy Ghost, whom God hath given to them that obey him.⇄ Ін 15:26–27; Євр 2:3–4; Дії 1:8; Лк 24:47–48
33 Слыша это, они разрывались от гнева и умышляли умертвить их.Вони ж, почувши це, розлютилися й радились, як убити їх.When they heard that, they were cut to the heart, and took counsel to slay them.⇄ Дії 7:54; Лк 4:28–29; Дії 2:37
34 Встав же в синедрионе, некто фарисей, именем Гамалиил, законоучитель, уважаемый всем народом, приказал вывесть Апостолов на короткое время,Підвівшись у синедріоні, один фарисей на ім’я Гамаліїл, учитель закону, якого весь народ поважав, наказав вивести апостолів на короткий час,Then stood there up one in the council, a Pharisee, named Gamaliel, a doctor of the law, had in reputation among all the people, and commanded to put the apostles forth a little space;⇄ Дії 22:3; Лк 2:46
35 А им сказал: мужи Израильские! подумайте сами с собою о людях сих, что вам с ними делать:а їм сказав: «Мужі ізраїльські! Уважно подумайте про людей цих, що маєте робити з ними.And said unto them, Ye men of Israel, take heed to yourselves what ye intend to do as touching these men.
36 Ибо не задолго пред сим явился Февда, выдавая себя за какого-то великого, и к нему пристало около четырехсот человек; но он был убит, и все, которые слушались его, рассеялись и исчезли;Бо незадовго перед цим з’явився Февда, видаючи себе за когось великого, і до нього приєдналося близько чотирьохсот чоловік; але його вбито, і всі, хто слухав його, розійшлись і зникли.For before these days rose up Theudas, boasting himself to be somebody; to whom a number of men, about four hundred, joined themselves: who was slain; and all, as many as obeyed him, were scattered, and brought to nought.⇄ Дії 8:9
37 После него во время переписи явился Иуда Галилеянин и увлек за собою довольно народа; но он погиб, и все, которые слушались его, рассыпались;Після нього під час перепису з’явився Іуда галилеянин і повів за собою чимало народу; але й він загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.After this man rose up Judas of Galilee in the days of the taxing, and drew away much people after him: he also perished; and all, even as many as obeyed him, were dispersed.
38 И ныне, говорю вам, отстаньте от людей сих и оставьте их: ибо, если это предприятие и это дело — от человеков, то оно разрушится,І нині кажу вам, відступіться від людей цих і облиште їх; бо якщо це починання і це діло від людей, то воно зруйнується;And now I say unto you, Refrain from these men, and let them alone: for if this counsel or this work be of men, it will come to nought:⇄ Мф 15:13; Плач 3:37; Іс 8:9–10; Іов 5:12–14
39 А если от Бога, то вы не можете разрушить его; берегитесь, чтобы вам не оказаться и богопротивниками.а якщо від Бога, то ви не можете знищити його; стережіться, щоб вам не стати і богоборцями».But if it be of God, ye cannot overthrow it; lest haply ye be found even to fight against God.⇄ Притч 21:30; Іс 46:10; Мф 16:18; 1Кор 1:25; Дії 7:51
40 Они послушались его и, призвавши Апостолов, били их и, запретивши им говорить об имени Иисуса, отпустили их.Вони послухались його; і, покликавши апостолів, били їх і, заборонивши їм говорити про ім’я Ісуса, відпустили їх.And to him they agreed: and when they had called the apostles, and beaten them, they commanded that they should not speak in the name of Jesus, and let them go.⇄ Мф 10:17
41 Они же пошли из синедриона, радуясь, что за имя Господа Иисуса удостоились принять бесчестие;Вони ж [апостоли] пішли з синедріону, радіючи, що за ім’я Господа Ісуса сподобилися зазнати безчестя.And they departed from the presence of the council, rejoicing that they were counted worthy to suffer shame for his name.⇄ Як 1:2; 1Пет 4:13–16; Лк 6:22; Флп 1:29; Ін 15:21
42 И всякий день в храме и по домам не переставали учить и благовествовать об Иисусе Христе.І повсякдень у храмі і по домах не переставали вчити й благовістити про Ісуса Христа.And daily in the temple, and in every house, they ceased not to teach and preach Jesus Christ.⇄ Дії 2:46; Дії 20:20; Лк 21:37; Дії 8:35; Дії 9:20