Текст: розділ 16
1 Дошел он до Дервии и Листры. И вот, там был некоторый ученик, именем Тимофей, которого мать была Иудеянка уверовавшая, а отец Еллин,Дійшов він до Дервії і Лістри. І ось був там один ученик на ім’я Тимофій, у якого мати була юдеянка, що увірувала, а батько — еллін,Then came he to Derbe and Lystra: and, behold, a certain disciple was there, named Timotheus, the son of a certain woman, which was a Jewess, and believed; but his father was a Greek:⇄ 2Тим 1:5; 1Тим 1:2; Дії 18:5; 1Сол 3:2; Дії 17:14
2 И о котором свидетельствовали братия, находившиеся в Листре и Иконии.і про якого свідчили браття, що перебували в Лістрі та Іконії.Which was well reported of by the brethren that were at Lystra and Iconium.
3 Его пожелал Павел взять с собою; и взяв обрезал его ради Иудеев, находившихся в тех местах; ибо все знали об отце его, что он был Еллин.Павло захотів узяти його з собою; і взявши, обрізав його заради юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали про батька його, що він був еллін.Him would Paul have to go forth with him; and took and circumcised him because of the Jews which were in those quarters: for they knew all that his father was a Greek.⇄ Гал 2:3; 1Кор 9:20; Гал 5:6; Гал 5:1–3
4 Проходя же по городам, они предавали верным соблюдать определения, постановленные Апостолами и пресвитерами в Иерусалиме.Проходячи ж по містах, вони передавали вірним дотримуватися постанов, схвалених апостолами і пресвітерами в Єрусалимі.And as they went through the cities, they delivered them the decrees for to keep, that were ordained of the apostles and elders which were at Jerusalem.⇄ Дії 15:28–29
5 И церкви утверждались верою и ежедневно увеличивались числом.І церкви утверджувалися вірою і повсякденно зростали кількісно.And so were the churches established in the faith, and increased in number daily.⇄ Дії 9:31; Дії 2:47; Дії 6:7
6 Прошедши чрез Фригию и Галатийскую страну, они не были допущены Духом Святым проповедывать слово в Асии.Коли ж вони пройшли Фригію та Галатійську країну, заборонив їм Святий Дух проповідувати слово в Асії.Now when they had gone throughout Phrygia and the region of Galatia, and were forbidden of the Holy Ghost to preach the word in Asia,⇄ Дії 18:23; Дії 16:7
7 Дошедши до Мисии, предпринимали идти в Вифинию; но Дух не допустил их.Дійшовши до Місії, вони поривалися йти у Вифинію; але Дух не допустив їх.After they were come to Mysia, they assayed to go into Bithynia: but the Spirit suffered them not.⇄ Флп 1:19; Гал 4:6; Рим 8:9; Дії 8:29
8 Миновавши же Мисию, сошли они в Троаду.Перейшовши ж Місію, вони зійшли в Троаду.And they passing by Mysia came down to Troas.⇄ 2Кор 2:12; 2Тим 4:13; Дії 20:5; Дії 16:11
9 И было ночью видение Павлу: предстал некий муж Македонянин, прося его и говоря: приди в Македонию и помоги нам.І було Павлові вночі видіння: один муж, македонянин, стояв і благав його, кажучи: «Прийди до Македонії і допоможи нам».And a vision appeared to Paul in the night; There stood a man of Macedonia, and prayed him, saying, Come over into Macedonia, and help us.⇄ Дії 9:10–12; Дії 19:21; Дії 18:5
10 После сего видения, тотчас мы положили отправиться в Македонию, заключая, что призывал нас Господь благовествовать там.Після цього видіння зараз же ми вирішили йти до Македонії, зрозумівши, що нас покликав Господь благовістити там.And after he had seen the vision, immediately we endeavoured to go into Macedonia, assuredly gathering that the Lord had called us for to preach the gospel unto them.⇄ 2Кор 2:12–13
11 Итак, отправившись из Троады, мы прямо прибыли в Самофракию, а на другой день в Неаполь,Отже, вирушивши з Троади, ми прибули до Самофракії, а другого дня до Неаполя,Therefore loosing from Troas, we came with a straight course to Samothracia, and the next day to Neapolis;
12 Оттуда же в Филиппы: это первый город в той части Македонии, колония; в этом городе мы пробыли несколько дней.звідти ж у Филипи; це перше місто в тій частині Македонії, колонія. У тому місті ми пробули кілька днів.And from thence to Philippi, which is the chief city of that part of Macedonia, and a colony: and we were in that city abiding certain days.⇄ 1Сол 2:2; Флп 1:1
13 В день же субботний мы вышли за город к реке, где по обыкновению был молитвенный дом, и севши разговаривали с собравшимися там женщинами.А суботнього дня ми вийшли за місто до річки, де, за звичаєм, було місце молитви, і, сівши, розмовляли з жінками, які посходились.And on the sabbath we went out of the city by a river side, where prayer was wont to be made; and we sat down, and spake unto the women which resorted thither.⇄ Дії 13:14
14 И одна женщина из города Фиатир, именем Лидия, торговавшая багряницею, чтущая Бога, слушала; и Господь отверз сердце ее внимать тому, что говорил Павел.І слухала одна жінка на ймення Лідія, з міста Фіатір, що торгувала багряницею, яка шанувала Бога; і Господь відкрив їй серце слухати уважно те, про що говорив Павло.And a certain woman named Lydia, a seller of purple, of the city of Thyatira, which worshipped God, heard us: whose heart the Lord opened, that she attended unto the things which were spoken of Paul.⇄ Лк 24:45; Еф 1:17–18; Іс 50:5; Ін 6:44–45; Одкр 3:20
15 Когда же крестилась она и домашние ее, то просила нас, говоря: если вы признали меня верною Господу, то войдите в дом мой и живите у меня. И убедила нас.Коли ж вона та її домашні охрестились, то благала нас, кажучи: «Якщо ви визнали мене вірною Господу, то увійдіть у мій дім і живіть у мене»; і переконала нас.And when she was baptized, and her household, she besought us, saying, If ye have judged me to be faithful to the Lord, come into my house, and abide there. And she constrained us.⇄ Дії 11:14; Євр 13:2; Дії 16:33; Лк 24:29; Бут 19:3
16 Случилось, что, когда мы шли в молитвенный дом, встретилась нам одна служанка, одержимая духом прорицательным, которая чрез прорицание доставляла большой доход господам своим.Сталося ж, як ішли ми на молитву, зустріла нас одна служниця, яка мала духа віщування і яка віщуванням давала великий прибуток своїм господарям.And it came to pass, as we went to prayer, a certain damsel possessed with a spirit of divination met us, which brought her masters much gain by soothsaying:⇄ Лев 19:31; Втор 18:9–11; Іс 8:19; 1Цар 28:7; 1Пар 10:13
17 Идя за Павлом и за нами, она кричала, говоря: сии человеки — рабы Бога Всевышнего, которые возвещают нам путь спасения.Йдучи за Павлом і за нами, вона кричала, кажучи: «Ці чоловіки — раби Бога Всевишнього, які звіщають нам путь спасіння».The same followed Paul and us, and cried, saying, These men are the servants of the most high God, which shew unto us the way of salvation.⇄ Ін 14:6; 1Пет 2:16; Мк 5:7; Дан 6:20; Дан 3:28
18 Это она делала много дней. Павел, вознегодовав, обратился и сказал духу: именем Иисуса Христа повелеваю тебе выйти из нее. И дух вышел в тот же час.Це вона робила багато днів. Павло, розгнівавшись, обернувся і сказав духові: «Повеліваю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї». І дух вийшов відразу.And this did she many days. But Paul, being grieved, turned and said to the spirit, I command thee in the name of Jesus Christ to come out of her. And he came out the same hour.⇄ Мк 16:17; Лк 10:17–19; Мк 1:34; Мк 9:25–26; Дії 19:12–17
19 Тогда господа ее, видя, что исчезла надежда дохода их, схватили Павла и Силу, и повлекли на площадь к начальникам,Господарі ж її, побачивши, що втратили надію на їхній прибуток, схопили Павла й Силу і потягли на площу до начальників.And when her masters saw that the hope of their gains was gone, they caught Paul and Silas, and drew them into the marketplace unto the rulers,⇄ Дії 21:30; Дії 17:6
20 И, приведши их к воеводам, сказали: сии люди, будучи Иудеями, возмущают наш городІ, привівши їх до воєвод, сказали: «Ці люди, будучи юдеями, збурюють наше містоAnd brought them to the magistrates, saying, These men, being Jews, do exceedingly trouble our city,
21 И проповедуют обычаи, которых нам, Римлянам не следует ни принимать, ни исполнять.і проповідують звичаї, яких нам, римлянам, не личить ні приймати, ні виконувати».And teach customs, which are not lawful for us to receive, neither to observe, being Romans.⇄ Есф 3:8
22 Народ также восстал на них; а воеводы, сорвавши с них одежды, велели бить их палкамиНарод також піднявся на них, а воєводи, зірвавши з них одяг, звеліли бити їх палицямиAnd the multitude rose up together against them: and the magistrates rent off their clothes, and commanded to beat them.⇄ 1Сол 2:2; 2Кор 6:5
23 И, давши им много ударов, ввергли в темницу, приказавши темничному стражу крепко стеречь их;і, нанісши їм багато ударів, вкинули у в’язницю, наказавши в’язничному сторожеві пильно стерегти їх.And when they had laid many stripes upon them, they cast them into prison, charging the jailor to keep them safely:⇄ Одкр 2:10
24 Получив такое приказание, он ввергнул их во внутреннюю темницу и ноги их забил в колоду.Одержавши такий наказ, він вкинув їх у внутрішню в’язницю і ноги їхні забив у колоду.Who, having received such a charge, thrust them into the inner prison, and made their feet fast in the stocks.⇄ Іов 33:11; Іов 13:27
25 Около полуночи Павел и Сила, молясь, воспевали Бога; узники же слушали их.Близько опівночі Павло і Сила, молячись, прославляли Бога; в’язні ж слухали їх.And at midnight Paul and Silas prayed, and sang praises unto God: and the prisoners heard them.⇄ 1Сол 5:16–18; Пс 118; Як 1:2; Рим 5:3; Флп 4:4–7
26 Вдруг сделалось великое землетрясение, так-что поколебалось основание темницы; тотчас отворились все двери, и у всех узы ослабели.Раптом стався великий землетрус, так що захиталася основа в’язниці; і враз відчинились усі двері, і кайдани на всіх послабли.And suddenly there was a great earthquake, so that the foundations of the prison were shaken: and immediately all the doors were opened, and every one's bands were loosed.⇄ Дії 4:31; Дії 5:19; Дії 12:7; Дії 12:10; Пс 145
27 Темничный же страж, пробудившись и увидев, что двери темницы отворены, извлек меч и хотел умертвить себя, думая, что узники убежали.В’язничний сторож, прокинувшись і побачивши, що двері в’язниці відчинені, вихопив меч і хотів накласти на себе руки, думаючи, що в’язні втекли.And the keeper of the prison awaking out of his sleep, and seeing the prison doors open, he drew out his sword, and would have killed himself, supposing that the prisoners had been fled.
28 Но Павел возгласил громким голосом, говоря: не делай себе никакого зла, ибо все мы здесь.Але Павло вигукнув голосно: «Не роби собі ніякого зла, бо всі ми тут».But Paul cried with a loud voice, saying, Do thyself no harm: for we are all here.⇄ 1Сол 5:15; Лк 6:27–28; Лк 23:34
29 Он потребовал огня, вбежал в темницу и в трепете припал к Павлу и Силе,Він же, зажадавши світла, вбіг до в’язниці; і припав у тремтінні до Павла і Сили,Then he called for a light, and sprang in, and came trembling, and fell down before Paul and Silas,
30 И, выведши их вон, сказал: государи мои! что мне делать, чтобы спастись?і, вивівши їх геть, сказав: «Господарі мої, що мені робити, щоб спастися?»And brought them out, and said, Sirs, what must I do to be saved?⇄ Ін 6:27–29; Дії 2:37
31 Они же сказали: веруй в Господа Иисуса Христа, и спасешься ты и весь дом твой.Вони ж сказали: «Віруй у Господа Ісуса Христа і спасешся ти і весь дім твій».And they said, Believe on the Lord Jesus Christ, and thou shalt be saved, and thy house.⇄ Ін 1:12; Ін 3:36; Дії 2:38–39; Рим 10:9–10; Дії 11:13–14
32 И проповедали слово Господне ему и всем, бывшим в доме его.І проповідали слово Господнє йому і всім, хто був у домі його.And they spake unto him the word of the Lord, and to all that were in his house.
33 И, взяв их в тот час ночи, он омыл раны их, и немедленно крестился сам и все домашние его;І, взявши їх тієї ж години ночі, він обмив їхні рани і негайно охрестився сам і всі домашні його.And he took them the same hour of the night, and washed their stripes; and was baptized, he and all his, straightway.⇄ 1Кор 1:16; Дії 16:15
34 И, приведши их в дом свой, предложил трапезу и возрадовался со всем домом своим, что уверовал в Бога.І, привівши їх у свій дім, запропонував трапезу і радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.And when he had brought them into his house, he set meat before them, and rejoiced, believing in God with all his house.⇄ Рим 15:13
35 Когда же настал день, воеводы послали городских служителей сказать: отпусти тех людей.Коли ж настав день, воєводи послали міських служителів сказати: «Відпусти людей тих».And when it was day, the magistrates sent the serjeants, saying, Let those men go.
36 Темничный страж объявил о сем Павлу: воеводы прислали отпустить вас; итак выйдите теперь и идите с миром.В’язничний сторож сказав про це Павлові: «Воєводи прислали, щоб відпустити вас; отже, вийдіть тепер і йдіть з миром».And the keeper of the prison told this saying to Paul, The magistrates have sent to let you go: now therefore depart, and go in peace.
37 Но Павел сказал к ним: нас, Римских граждан, без суда всенародно били и бросили в темницу, а теперь тайно выпускают? нет, пусть придут и сами выведут нас.Але Павло відказав їм: «Нас, римських громадян, без суду прилюдно били, кинули у в’язницю, а тепер тайкома випускають? Ні, нехай прийдуть і самі виведуть нас».But Paul said unto them, They have beaten us openly uncondemned, being Romans, and have cast us into prison; and now do they thrust us out privily? nay verily; but let them come themselves and fetch us out.⇄ Дії 22:25–29
38 Городские служители пересказали эти слова воеводам, и те испугались, услышавши, что это Римские граждане,Міські служителі сказали ці слова воєводам, і ті злякались, почувши, що це римські громадяни.And the serjeants told these words unto the magistrates: and they feared, when they heard that they were Romans.⇄ Дії 22:29
39 И, пришедши, извинились пред ними и, выведши, просили удалиться из города.І, прийшовши, вибачились перед ними, і, вивівши, просили йти собі з міста.And they came and besought them, and brought them out, and desired them to depart out of the city.
40 Они же, вышедши из темницы, пришли к Лидии и, увидевши братьев, поучали их, и отправились.Вони ж, вийшовши з в’язниці, прийшли до Лідії і, побачивши братів, повчали їх, і пішли.And they went out of the prison, and entered into the house of Lydia: and when they had seen the brethren, they comforted them, and departed.⇄ Дії 14:22; 1Сол 3:2–3; Дії 16:14