Текст: розділ 6
1 В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.Сталося, що у суботу, першу після другого дня Пасхи, довелося Йому йти через посіви, і ученики Його зривали колоски і їли, розтираючи руками.And it came to pass on the second sabbath after the first, that he went through the corn fields; and his disciples plucked the ears of corn, and did eat, rubbing them in their hands.⇄ Втор 23:25; Мк 2:23–28; Мф 12:1–8
2 Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?Деякі ж з фарисеїв сказали їм: навіщо ви робите те, чого не годиться робити в суботу?And certain of the Pharisees said unto them, Why do ye that which is not lawful to do on the sabbath days?⇄ Мф 12:2; Ін 5:16
3 Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?Ісус сказав їм у відповідь: хіба ви не читали, що вчинив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?And Jesus answering them said, Have ye not read so much as this, what David did, when himself was an hungred, and they which were with him;⇄ 1Цар 21:3–6; Мк 2:25–26; Мф 12:3–5; Мф 21:16
4 Как он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?Як він увійшов у дім Божий, і взяв хліби принесення , і їв, і дав тим, що були з ним, хоча їх не можна було їсти нікому, тільки одним священикам.How he went into the house of God, and did take and eat the shewbread, and gave also to them that were with him; which it is not lawful to eat but for the priests alone?
5 И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.І сказав їм: бо Син Людський є господарем і суботи.And he said unto them, That the Son of man is Lord also of the sabbath.⇄ Мк 2:27
6 Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.Довелося ж і в іншу суботу увійти Йому в синагогу і навчати. Там був чоловік, у якого права рука була суха.And it came to pass also on another sabbath, that he entered into the synagogue and taught: and there was a man whose right hand was withered.⇄ Мк 3:1–6; Мф 12:9–14
7 Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.Книжники ж і фарисеї стежили за Ним, чи не зцілить Він у суботу, щоб знайти звинувачення проти Нього.And the scribes and Pharisees watched him, whether he would heal on the sabbath day; that they might find an accusation against him.⇄ Лк 20:20
8 Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.Він же, знаючи помисли їхні, сказав чоловікові, що мав суху руку: встань і вийди на середину. І він встав і вийшов.But he knew their thoughts, and said to the man which had the withered hand, Rise up, and stand forth in the midst. And he arose and stood forth.
9 Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.Тоді сказав їм Ісус: запитаю вас, що годиться робити в суботу — добро чи зло? Спасти душу чи згубити? Вони мовчали.Then said Jesus unto them, I will ask you one thing; Is it lawful on the sabbath days to do good, or to do evil? to save life, or to destroy it?⇄ Мк 3:4; Мф 12:12–13
10 И посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.І, поглянувши на всіх них, сказав тому чоловікові: простягни руку твою. Він так і зробив; і стала рука його здорова, як і друга.And looking round about upon them all, he said unto the man, Stretch forth thy hand. And he did so: and his hand was restored whole as the other.⇄ Вих 4:6–7; Мк 3:5
11 Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что бы им сделать с Иисусом.Вони ж розлютилися і говорили між собою, що б їм вчинити з Ісусом.And they were filled with madness; and communed one with another what they might do to Jesus.⇄ Дії 5:33; Пс 2
12 В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.У ті дні Ісус зійшов на гору помолитися і пробув усю ніч у молитві до Бога.And it came to pass in those days, that he went out into a mountain to pray, and continued all night in prayer to God.⇄ Мк 6:46; Євр 5:7; Мк 1:35; Мк 14:34–36; Мф 14:23–25
13 Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:Коли ж настав день, покликав учеників Своїх і обрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:And when it was day, he called unto him his disciples: and of them he chose twelve, whom also he named apostles;⇄ Мк 3:13–19; Одкр 21:14
14 Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Іоана, Филипа та Варфоломія,Simon, (whom he also named Peter,) and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,⇄ Дії 1:13
15 Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,Матфея та Фому, Якова Алфеєвого та Симона, званого Зилотом, Іуду Якового таMatthew and Thomas, James the son of Alphaeus, and Simon called Zelotes,⇄ Мф 9:9; Дії 1:13
16 Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.Іуду Іскаріотського, який потім став зрадником.And Judas the brother of James, and Judas Iscariot, which also was the traitor.
17 И сошед с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима, и приморских мест Тирских и Сидонских,І зійшовши з ними, Він став на рівному місці; також багато учеників Його і безліч народу з усієї Юдеї та Єрусалима, з приморських місць Тирських і Сидонських,And he came down with them, and stood in the plain, and the company of his disciples, and a great multitude of people out of all Judaea and Jerusalem, and from the sea coast of Tyre and Sidon, which came to hear him, and to be healed of their diseases;⇄ Мф 11:21
18 Которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.що прийшли послухати Його і зцілитися від недуг своїх, також і ті, що страждали від нечистих духів, — і зцілялися.And they that were vexed with unclean spirits: and they were healed.
19 И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.І весь народ намагався доторкнутися до Нього, бо від Нього виходила сила і зціляла всіх.And the whole multitude sought to touch him: for there went virtue out of him, and healed them all.⇄ Мф 14:36; Мк 3:10; Дії 5:15–16; Мк 6:56; Мк 5:30
20 И Он, возвед очи Свои на учеников Своих, говорил: блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.І Він, звівши очі Свої на учеників Своїх, говорив: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже.And he lifted up his eyes on his disciples, and said, Blessed be ye poor: for yours is the kingdom of God.⇄ Як 2:5; Лк 6:20–24; 2Кор 8:9; Лк 12:32; Мф 25:34
21 Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.Блаженні ті, що жадають тепер, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся.Blessed are ye that hunger now: for ye shall be filled. Blessed are ye that weep now: for ye shall laugh.⇄ Ін 6:35; Мф 5:6; Як 1:12; Іс 61:1–3; Мф 5:4
22 Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.Блаженні будете, коли зненавидять вас люди і коли розлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім’я ваше заради Сина Людського.Blessed are ye, when men shall hate you, and when they shall separate you from their company, and shall reproach you, and cast out your name as evil, for the Son of man's sake.⇄ Мф 5:10–12; Мф 10:22; 1Пет 4:12–16; 1Пет 3:14; 1Сол 2:14–15
23 Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.Радійте того дня і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах. Так робили пророкам батьки їхні.Rejoice ye in that day, and leap for joy: for, behold, your reward is great in heaven: for in the like manner did their fathers unto the prophets.⇄ Дії 5:41; Одкр 21:7; Як 1:2; Одкр 3:5; Одкр 3:12
24 Напротив горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.Але горе вам, багаті, бо ви вже одержали свою втіху.But woe unto you that are rich! for ye have received your consolation.⇄ 1Тим 6:17; Мф 6:2; Пс 48; Як 5:1–6
25 Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.Горе вам, ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтесь тепер, бо будете плакати і ридати!Woe unto you that are full! for ye shall hunger. Woe unto you that laugh now! for ye shall mourn and weep.⇄ Іс 65:13; Як 4:9; Притч 14:13; Лк 16:14–15
26 Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо. Ибо так поступали со лжепророками отцы их.Горе вам, коли всі люди говоритимуть про вас добре, бо так робили лжепророкам батьки їхні.Woe unto you, when all men shall speak well of you! for so did their fathers to the false prophets.⇄ Ін 15:19; Як 4:4; Мф 7:15; 1Ін 4:5–6; Мих 2:11
27 Но вам слушающим говорю: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас,Але вам, хто слухає, кажу: любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас;But I say unto you which hear, Love your enemies, do good to them which hate you,⇄ 1Сол 5:15; Лк 6:35; Рим 12:17–21; Притч 25:21–22; Притч 24:17
28 Благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас.Bless them that curse you, and pray for them which despitefully use you.⇄ 1Пет 3:9; Рим 12:14; 1Кор 4:12; Як 3:10; Лк 23:34
29 Ударившему тебя по щеке подставь и другую; и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.Хто вдарить тебе по щоці, підстав і другу, і хто забирає в тебе верхній одяг, не борони взяти і сорочку.And unto him that smiteth thee on the one cheek offer also the other; and him that taketh away thy cloke forbid not to take thy coat also.⇄ Євр 10:34; Мф 5:39–42; 2Кор 11:20; 1Кор 6:7; Іс 50:6
30 Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.Кожному, хто просить у тебе, дай, а від того, хто забирає твоє, не вимагай.Give to every man that asketh of thee; and of him that taketh away thy goods ask them not again.⇄ Втор 15:7–10; Дії 20:35; 2Кор 9:6–14; 2Кор 8:9; Мф 6:12
31 И как хотите, чтобы с вами поступали люди, так и вы поступайте с ними.І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм.And as ye would that men should do to you, do ye also to them likewise.⇄ Мф 7:12; Гал 5:14; Мф 22:39; Як 2:8–16
32 И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.І коли ви любите тих, хто вас любить, яка вам за те дяка? Бо і грішники люблять тих, хто їх любить.For if ye love them which love you, what thank have ye? for sinners also love those that love them.⇄ Мф 5:46–47; 1Пет 2:19–20
33 И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то же делают.І якщо ви робите добро тим, хто вам робить добро, яка вам за те дяка? Бо і грішники те саме роблять.And if ye do good to them which do good to you, what thank have ye? for sinners also do even the same.
34 И если взаймы даете тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.І коли позичаєте тим, від кого сподіваєтесь одержати, яка за те вам дяка? Бо і грішники позичають грішникам, щоб стільки ж одержати.And if ye lend to them of whom ye hope to receive, what thank have ye? for sinners also lend to sinners, to receive as much again.⇄ Мф 5:42; Лк 14:12–14; Лк 6:35; Втор 15:8–11
35 Но вы любите врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.Але ви любіть ворогів ваших, добро творіть і позичайте, нічого не сподіваючись; і буде вам нагорода велика, і будете синами Всевишнього; бо Він добрий і до невдячних, і злих.But love ye your enemies, and do good, and lend, hoping for nothing again; and your reward shall be great, and ye shall be the children of the Highest: for he is kind unto the unthankful and to the evil.⇄ Мф 5:44–45; Ін 13:35; Притч 19:17; Рим 5:8–10; Пс 144
36 Итак будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.Отже, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.Be ye therefore merciful, as your Father also is merciful.⇄ Еф 5:1–2; Мф 5:48; 1Пет 1:15–16; Еф 4:31
37 Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете;Не судіть, то і вас не судитимуть; не осуджуйте, то й вас не осудять; прощайте, то й вас прощатимуть;Judge not, and ye shall not be judged: condemn not, and ye shall not be condemned: forgive, and ye shall be forgiven:⇄ Еф 4:32; Як 5:9; Мф 7:1–5; Мк 11:25; 1Кор 13:4–7
38 Давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.давайте, і дасться вам: мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам.Give, and it shall be given unto you; good measure, pressed down, and shaken together, and running over, shall men give into your bosom. For with the same measure that ye mete withal it shall be measured to you again.⇄ 2Кор 9:6–8; Втор 15:10; Мк 4:24; Притч 3:9–10; Мф 7:2
39 Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?Сказав же їм притчу: чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?And he spake a parable unto them, Can the blind lead the blind? shall they not both fall into the ditch?⇄ Мф 15:14; 2Тим 3:13; Іс 9:16; Мф 23:16–26; 1Тим 6:3–5
40 Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.Учень не буває вищим від свого учителя; але, удосконалившись, кожен буде, як і вчитель його.The disciple is not above his master: but every one that is perfect shall be as his master.⇄ Ін 13:16; Мф 10:24–25; Ін 15:20; Мф 23:15
41 Что ты смотришь на сучек в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?Що ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?And why beholdest thou the mote that is in thy brother's eye, but perceivest not the beam that is in thine own eye?⇄ Ін 8:7; Як 1:24; Рим 2:21–24; Рим 2:1; 2Цар 12:5–7
42 Или, как можешь сказать брату твоему: «брат! дай, я выну сучек из глаза твоего», когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучек из глаза брата твоего.Або, як можеш сказати братові твоєму: брате, дай я вийму скалку з ока твого, коли сам не бачиш колоди у своєму оці? Лицеміре! Вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.Either how canst thou say to thy brother, Brother, let me pull out the mote that is in thine eye, when thou thyself beholdest not the beam that is in thine own eye? Thou hypocrite, cast out first the beam out of thine own eye, and then shalt thou see clearly to pull out the mote that is in thy brother's eye.⇄ Рим 2:21–29; 1Сол 2:10–12; Пс 50
43 Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый.Нема доброго дерева, яке родило б поганий плід, і немає поганого дерева, яке родило б плід добрий.For a good tree bringeth not forth corrupt fruit; neither doth a corrupt tree bring forth good fruit.⇄ Мф 12:33; Єр 2:21; Мф 7:16–20; Мф 3:10; Пс 91
44 Ибо всякое дерево познается по плоду своему; потому что не собирают смокв с терновника, и не снимают винограда с кустарника.Бо всяке дерево пізнається за плодом своїм: не збирають смокви з терня і не знімають винограду з чагарника.For every tree is known by his own fruit. For of thorns men do not gather figs, nor of a bramble bush gather they grapes.⇄ Мф 12:33; Як 3:12; Гал 5:19–23
45 Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое; ибо от избытка сердца говорят уста его.Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла людина з лихого скарбу серця свого виносить зле: бо з повноти серця промовляють уста її.A good man out of the good treasure of his heart bringeth forth that which is good; and an evil man out of the evil treasure of his heart bringeth forth that which is evil: for of the abundance of the heart his mouth speaketh.⇄ Притч 4:23; Мф 12:34–37; Еф 4:29; Ін 7:38; Пс 36
46 Что вы зовете Меня: «Господи! Господи!» и не делаете того, что Я говорю?Чому ж ви Мене кличете: Господи! Господи! — а не робите того, що Я кажу?And why call ye me, Lord, Lord, and do not the things which I say?⇄ Мф 7:21–23; Гал 6:7; Мал 1:6; Лк 13:25–27; Мф 25:44
47 Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен:Всякий, хто приходить до Мене та слухає слова Мої і виконує їх, — скажу вам, до кого подібний.Whosoever cometh to me, and heareth my sayings, and doeth them, I will shew you to whom he is like:⇄ Як 1:22–25; Мф 7:24–27; Лк 11:28; Ін 14:15; Як 4:17
48 Он подобен человеку, строющему дом, который копал, углубился и положил основание на камне, почему, когда случилось наводнение, и вода наперла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.Він подібний до людини, яка, будуючи дім, вкопала, заглибила і поклала основу на камені; коли ж сталася повінь і вода підступила до того дому, то не могла його зрушити, бо він був збудований на камені.He is like a man which built an house, and digged deep, and laid the foundation on a rock: and when the flood arose, the stream beat vehemently upon that house, and could not shake it: for it was founded upon a rock.⇄ 1Кор 3:10–15; Пс 61; Мф 7:25–26; Іс 28:16; Іуд 1:24
49 А слушающий и не исполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда наперла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.А хто слухає і не виконує, той подібний до людини, яка збудувала дім на землі без основи, то як тільки ринула на нього вода, він зараз же розвалився; і руйнування дому того було велике.But he that heareth, and doeth not, is like a man that without a foundation built an house upon the earth; against which the stream did beat vehemently, and immediately it fell; and the ruin of that house was great.⇄ Єз 33:31; Як 1:22–26; Мф 13:20–22; Мф 23:3; 2Пет 1:5–9