Текст: розділ 22
1 Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою;Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасхою.Now the feast of unleavened bread drew nigh, which is called the Passover.⇄ Вих 12:6–23; Лев 23:5–6
2 И искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.І шукали первосвященики і книжники, як би погубити Його, але боялися народу.And the chief priests and scribes sought how they might kill him; for they feared the people.
3 Вошел же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,Увійшов сатана в Іуду, званого Іскаріотом, що був з числа дванадцятьох,Then entered Satan into Judas surnamed Iscariot, being of the number of the twelve.⇄ Ін 13:2; Мк 14:10–11; Пс 54; Ін 13:26–27; Ін 13:18
4 И он пошел и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.і він пішов і говорив з первосвящениками та начальниками, як Його видати їм.And he went his way, and communed with the chief priests and captains, how he might betray him unto them.
5 Они обрадовались и согласились дать ему денег;Вони зраділи і згодилися дати йому срібників.And they were glad, and covenanted to give him money.
6 И он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.І він обіцяв і шукав слушної нагоди, щоб видати їм Його без народу.And he promised, and sought opportunity to betray him unto them in the absence of the multitude.
7 Настал же день опресноков, в который надлежало закалать пасхального агнца.Настав же день опрісноків, коли належало заколювати пасхальне ягня.Then came the day of unleavened bread, when the passover must be killed.⇄ Вих 12:18
8 И послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.І послав Ісус Петра та Іоана, сказавши: підіть, приготуйте нам їсти паску.And he sent Peter and John, saying, Go and prepare us the passover, that we may eat.
9 Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?Вони ж сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували?And they said unto him, Where wilt thou that we prepare?
10 Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдет он,Він сказав їм: ось як увійдете в місто, зустріне вас чоловік, що нестиме глек води; ідіть слідом за ним до того дому, в який він увійде.And he said unto them, Behold, when ye are entered into the city, there shall a man meet you, bearing a pitcher of water; follow him into the house where he entereth in.⇄ Дії 8:26–29; Ін 16:4
11 И скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»І скажіть господареві дому: Учитель говорить тобі: де кімната, в якій би Мені їсти паску з учениками Моїми?And ye shall say unto the goodman of the house, The Master saith unto thee, Where is the guestchamber, where I shall eat the passover with my disciples?
12 И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.І він покаже вам світлицю велику, прибрану; там приготуйте.And he shall shew you a large upper room furnished: there make ready.⇄ Дії 1:13
13 Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.Вони пішли і знайшли, як сказав їм, і приготували паску.And they went, and found as he had said unto them: and they made ready the passover.
14 И когда настал час, Он возлег, и двенадцать Апостолов с Ним.І коли настав час, Він возліг, і дванадцять апостолів з Ним,And when the hour was come, he sat down, and the twelve apostles with him.⇄ Мф 26:20; Мк 14:17
15 И сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания;і сказав їм: дуже бажав Я цю паску їсти з вами, перш ніж зазнаю страждань.And he said unto them, With desire I have desired to eat this passover with you before I suffer:⇄ Лк 12:50; Ін 4:34
16 Ибо сказываю вам, что уже не буду есть ее, пока она не совершится в Царствии Божием.Бо кажу вам, що не буду вже більш їсти її, доки вона не сповниться в Царстві Божому.For I say unto you, I will not any more eat thereof, until it be fulfilled in the kingdom of God.⇄ Лк 14:15; Одкр 19:9
17 И взяв чашу и благодарив, сказал: приимите ее и разделите между собою;І, взявши чашу й воздавши хвалу, сказав: прийміть її та розділіть між собою.And he took the cup, and gave thanks, and said, Take this, and divide it among yourselves:
18 Ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придет Царствие Божие.Бо кажу вам, що не питиму від плоду виноградного, поки не прийде Царство Боже.For I say unto you, I will not drink of the fruit of the vine, until the kingdom of God shall come.⇄ Мф 26:29; Іс 55:1; Лк 22:16
19 И взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть Тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание.І, взявши хліб і воздавши хвалу, розломив і подав їм, кажучи: це є Тіло Моє, що за вас віддається; це чиніть на спомин про Мене.And he took bread, and gave thanks, and brake it, and gave unto them, saying, This is my body which is given for you: this do in remembrance of me.⇄ 1Кор 11:23–29; 1Кор 10:16; Мк 14:22–24; Лк 22:20; Мф 26:26–28
20 Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть новый завет в Моей Крови, которая за вас проливается.Також і чашу після вечері, кажучи: ця чаша — Новий Завіт у Моїй Крові, що за вас проливається.Likewise also the cup after supper, saying, This cup is the new testament in my blood, which is shed for you.⇄ Мф 26:28; Зах 9:11; 1Кор 11:25; Вих 24:8; Євр 13:20
21 И вот, рука предающего Меня со Мною за столом.І ось рука того, хто зраджує Мене, зі Мною на трапезі.But, behold, the hand of him that betrayeth me is with me on the table.⇄ Пс 40; Ін 13:26
22 Впрочем, Сын Человеческий идет по предназначению; но горе тому человеку, которым Он предается.Проте Син Людський іде, як призначено; але горе тій людині, що Його видає.And truly the Son of man goeth, as it was determined: but woe unto that man by whom he is betrayed!⇄ Дії 2:23
23 И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.І вони почали питати один одного, хто з них є той, що хоче це зробити.And they began to enquire among themselves, which of them it was that should do this thing.
24 Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.Сталася ж між ними і суперечка — хто з них має вважатися за більшого.And there was also a strife among them, which of them should be accounted the greatest.⇄ Лк 9:46; Мк 9:34
25 Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются;Він же сказав їм: царі народів панують над ними, і ті, хто володіє ними, доброчинцями звуться.And he said unto them, The kings of the Gentiles exercise lordship over them; and they that exercise authority upon them are called benefactors.⇄ Мф 20:25–28
26 А вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий, как служащий.Ви ж не так: але більший між вами хай буде як менший, а старший — як слуга.But ye shall not be so: but he that is greatest among you, let him be as the younger; and he that is chief, as he that doth serve.⇄ 1Пет 5:5; 1Пет 5:3; Мк 9:35
27 Ибо кто больше: возлежащий, или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.Бо хто більший: чи той, хто возлежить, чи той, хто услуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я посеред вас, як слуга.For whether is greater, he that sitteth at meat, or he that serveth? is not he that sitteth at meat? but I am among you as he that serveth.⇄ Мф 20:28; Лк 12:37; Ін 13:5–16; 2Кор 8:9
28 Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,Але ви були зі Мною в напастях Моїх,Ye are they which have continued with me in my temptations.⇄ Євр 4:15; Євр 2:18
29 И Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,і Я заповідаю вам, як заповів Мені Отець Мій, Царство,And I appoint unto you a kingdom, as my Father hath appointed unto me;⇄ Мф 25:34; 2Тим 2:12; Як 2:5; Мф 24:47; Мф 28:18
30 Да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моем, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.щоб ви їли і пили на трапезі Моїй у Царстві Моїм, і сядете на престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.That ye may eat and drink at my table in my kingdom, and sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.⇄ Мф 19:28; Одкр 2:26–27; Мф 8:11
31 И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу;Сказав же Господь: Симоне, Симоне! Ось сатана просить вас, щоб сіяти, як пшеницю,And the Lord said, Simon, Simon, behold, Satan hath desired to have you, that he may sift you as wheat:⇄ 1Пет 5:8; Зах 3:1; Іов 1:6–12; Одкр 12:10; Іов 2:1–6
32 Но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.але Я молився за тебе, щоб не ослабла віра твоя; і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.But I have prayed for thee, that thy faith fail not: and when thou art converted, strengthen thy brethren.⇄ Ін 21:15–17; 1Пет 5:8–10; Ін 17:9–11; Рим 8:34; 2Кор 1:4–6
33 Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.Він відповів Йому: Господи, з Тобою я готовий і у в’язницю, і на смерть іти.And he said unto him, Lord, I am ready to go with thee, both into prison, and to death.⇄ Мк 14:31; Мф 26:33–35; Мк 14:29; Ін 13:36–37
34 Но Он сказал: говорю тебе, Петр, не пропоет петух сегодня, как ты трижды отречешься, что не знаешь Меня.Він же промовив: кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.And he said, I tell thee, Peter, the cock shall not crow this day, before that thou shalt thrice deny that thou knowest me.⇄ Ін 13:38; Мф 26:34; Мк 14:30
35 И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они отвечали: ни в чем.І сказав їм: коли Я посилав вас без мішка, і без торби, і без взуття, чи мали ви в чому нестаток? Вони відповіли: ні в чому.And he said unto them, When I sent you without purse, and scrip, and shoes, lacked ye any thing? And they said, Nothing.⇄ Мф 10:9–10; Лк 10:4; Пс 33; Лк 9:3; Пс 36
36 Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;Тоді Він сказав їм: але тепер, хто має мішок, нехай візьме, також і торбу, а в кого немає, нехай продасть одяг свій і купить меч.Then said he unto them, But now, he that hath a purse, let him take it, and likewise his scrip: and he that hath no sword, let him sell his garment, and buy one.
37 Ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтен». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.Бо кажу вам, що оце написане має здійснитися на Мені: і до злочинців прирівняли Його. Бо те, що про Мене, наближається до кінця.For I say unto you, that this that is written must yet be accomplished in me, And he was reckoned among the transgressors: for the things concerning me have an end.⇄ Іс 53:12; 2Кор 5:21; Лк 23:32; Гал 3:13; Дії 13:27–29
38 Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. Він сказав їм: досить!And they said, Lord, behold, here are two swords. And he said unto them, It is enough.⇄ 2Кор 10:3–4; Еф 6:10–18; Мф 26:52–54; Лк 22:49; 1Сол 5:8
39 И вышед пошел по обыкновению на гору Елеонскую; за Ним последовали и ученики Его.І, вийшовши, пішов, за звичаєм, на гору Елеонську; за Ним пішли й ученики Його.And he came out, and went, as he was wont, to the mount of Olives; and his disciples also followed him.⇄ Лк 21:37
40 Пришед же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.Прийшовши ж на місце, сказав їм: моліться, щоб не впасти в спокусу.And when he was at the place, he said unto them, Pray that ye enter not into temptation.⇄ Мф 6:13; Лк 22:46; Мф 26:36–46; Мк 14:32–42; 1Пет 5:8–9
41 И Сам отошел от них на вержение камня и, преклонив колена, молился,А Сам відійшов від них, як докинути каменем, і, ставши на коліна, молився,And he was withdrawn from them about a stone's cast, and kneeled down, and prayed,⇄ Мф 26:39
42 Говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронесть чашу сию мимо Меня! впрочем не Моя воля, но Твоя да будет.говорячи: Отче, о, коли б Ти благоволив пронести чашу цю мимо Мене! А втім, не Моя воля, а Твоя нехай буде!Saying, Father, if thou be willing, remove this cup from me: nevertheless not my will, but thine, be done.⇄ Ін 12:27–28; Мф 26:39; Мф 26:42; Мк 14:36; Пс 39
43 Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.Явився ж Йому ангел з небес і укріплював Його.And there appeared an angel unto him from heaven, strengthening him.⇄ Мф 4:11; Мф 26:53; Пс 90; Євр 1:14; Євр 1:6
44 И находясь в борении, прилежнее молился; и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.І, перебуваючи в борінні, старанніше молився; і був піт Його як краплі крови, що падають на землю.And being in an agony he prayed more earnestly: and his sweat was as it were great drops of blood falling down to the ground.⇄ Плач 1:12; Євр 5:7; Пс 21; Рим 8:32; Пс 129
45 Встав от молитвы, Он пришел к ученикам, и нашел их спящими от печали,Вставши від молитви, Він прийшов до учеників і знайшов, що вони спали від смутку,And when he rose up from prayer, and was come to his disciples, he found them sleeping for sorrow,⇄ Мк 14:40–41
46 И сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.і сказав їм: чого спите? Встаньте і моліться, щоб не ввійшли у спокусу.And said unto them, Why sleep ye? rise and pray, lest ye enter into temptation.⇄ Лк 22:40; Іона 1:6; Лк 21:34–36; Притч 6:4–11
47 Когда Он еще говорил это, появился народ, а впереди его шел один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.Коли Він ще говорив це, то ось з’явився народ, і званий Іудою, один з дванадцятьох, ішов попереду. І він приступив до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо такий знак він дав їм: Кого я поцілую, Той і є.And while he yet spake, behold a multitude, and he that was called Judas, one of the twelve, went before them, and drew near unto Jesus to kiss him.
48 Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаешь Сына Человеческого?Ісус же сказав йому: Іудо! То ти поцілунком Сина Людського видаєш?!But Jesus said unto him, Judas, betrayest thou the Son of man with a kiss?⇄ 2Цар 20:9–10; Мк 14:44–46; Притч 27:6; Мф 26:48–50
49 Бывшие же с Ним, видя, к чему идет дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечем?Ті ж, що з Ним були, побачивши, що відбувається, сказали Йому: Господи, чи не вдарити нам мечем?When they which were about him saw what would follow, they said unto him, Lord, shall we smite with the sword?
50 И один из них ударил раба первосвященникова и отсек ему правое ухо.І один з них вдарив слугу первосвященика і відсік йому праве вухо.And one of them smote the servant of the high priest, and cut off his right ear.⇄ Ін 18:10–11; Мк 14:47
51 Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И коснувшись уха его, исцелил его.Озвався тоді Ісус і сказав: облиште, досить! І, доторкнувшись до його вуха, зцілив його.And Jesus answered and said, Suffer ye thus far. And he touched his ear, and healed him.
52 Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня!Сказав Ісус тим, що прийшли по Нього, — первосвященикам і начальникам храму та старійшинам: мов на розбійника, вийшли ви з мечами й киями, щоб узяти Мене!Then Jesus said unto the chief priests, and captains of the temple, and the elders, which were come to him, Be ye come out, as against a thief, with swords and staves?⇄ Лк 22:4
53 Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук; но теперь — ваше время и власть тьмы.Щодня бував Я з вами у храмі, і ви не здіймали рук на Мене; але тепер ваша година і влада темряви.When I was daily with you in the temple, ye stretched forth no hands against me: but this is your hour, and the power of darkness.
54 Взявши Его, повели, и привели в дом первосвященника. Петр же следовал издали.Узявши Його, повели і привели Його у двір первосвященика. Петро ж ішов слідом віддалік.Then took they him, and led him, and brought him into the high priest's house. And Peter followed afar off.⇄ Мк 14:53–54; Мф 26:57–58; Ін 18:12–17
55 Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Петр между ними.Коли вони розклали вогонь посеред двору і сіли разом, сів і Петро між ними.And when they had kindled a fire in the midst of the hall, and were set down together, Peter sat down among them.⇄ Пс 25
56 Одна служанка, увидевши его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.Одна служниця побачила його, що він сидить при світлі, і, придивившись до нього, сказала: і цей був з Ним.But a certain maid beheld him as he sat by the fire, and earnestly looked upon him, and said, This man was also with him.
57 Но он отрекся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.Але він відрікся від Нього, сказавши: жінко, я не знаю Його!And he denied him, saying, Woman, I know him not.
58 Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Петр сказал этому человеку: нет.Невдовзі другий, побачивши його, сказав: і ти з них. Петро ж сказав цьому чоловікові: ні!And after a little while another saw him, and said, Thou art also of them. And Peter said, Man, I am not.
59 Прошло с час времени, еще некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.Минула ще приблизно година, й хтось інший твердив, говорячи: воістину і цей був з Ним, бо і він галилеянин.And about the space of one hour after another confidently affirmed, saying, Of a truth this fellow also was with him: for he is a Galilaean.
60 Но Петр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда еще говорил он, запел петух.Але Петро сказав тому чоловікові: не знаю, що ти говориш. І зараз же, коли він ще говорив, заспівав півень.And Peter said, Man, I know not what thou sayest. And immediately, while he yet spake, the cock crew.
61 Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра; и Петр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: прежде нежели пропоет петух, отречешься от Меня трижды.І, обернувшись, Господь глянув на Петра, і Петро згадав слово Господнє, як Він сказав йому: перш ніж півень заспіває, тричі зречешся Мене.And the Lord turned, and looked upon Peter. And Peter remembered the word of the Lord, how he had said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice.⇄ Лк 22:34
62 И вышед вон, горько заплакал.І, вийшовши геть, плакав гірко.And Peter went out, and wept bitterly.
63 Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;Люди, які тримали Ісуса, глумилися з Нього і били Його.And the men that held Jesus mocked him, and smote him.
64 И закрывши Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?І, закривши Його, били Його по обличчю і питали Його: проречи, хто Тебе вдарив?And when they had blindfolded him, they struck him on the face, and asked him, saying, Prophesy, who is it that smote thee?
65 И много иных хулений произносили против Него.І багато іншої хули говорили на Нього.And many other things blasphemously spake they against him.
66 И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,А коли настав день, зібралися старійшини народу, первосвященики і книжники, та повели Його у свій синедріонAnd as soon as it was day, the elders of the people and the chief priests and the scribes came together, and led him into their council, saying,⇄ Мк 15:1; Мф 27:1
67 И сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;і питали: чи Ти Христос? Скажи нам. Він відповів їм: якщо Я скажу вам, не повірите.Art thou the Christ? tell us. And he said unto them, If I tell you, ye will not believe:
68 Если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;Коли ж Я запитаю вас, не відповісте Мені і не відпустите.And if I also ask you, ye will not answer me, nor let me go.
69 Отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.Віднині Син Людський сяде праворуч сили Божої.Hereafter shall the Son of man sit on the right hand of the power of God.⇄ Пс 109; Дан 7:13–14; Євр 1:3; Мк 16:19; Еф 1:20–23
70 И сказали все: итак Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.І сказали всі: чи Ти Син Божий? Він же відповів: ви говорите, що Я.Then said they all, Art thou then the Son of God? And he said unto them, Ye say that I am.⇄ Лк 23:3
71 Они же сказали: какое еще нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его!Вони ж сказали: якого ще свідчення нам треба? Самі бо чули з уст Його.And they said, What need we any further witness? for we ourselves have heard of his own mouth.