Text of chapter 19
1 And it was toldH5046 JoabH3097, Behold, the kingH4428 weepethH1058 and mournethH56 for AbsalomH53.И сказали Иоаву: вот, царь плачет и рыдает об Авессаломе.І сказали Іоаву: ось, цар плаче і ридає за Авессаломом.
2 And the victoryH8668 that dayH3117 was turned into mourningH60 unto all the peopleH5971: for the peopleH5971 heardH8085 sayH559 that dayH3117 how the kingH4428 was grievedH6087 for his sonH1121.И обратилась победа того дня в плач для всего народа; ибо народ услышал в тот день и говорил, что царь скорбит о своем сыне.І обернулася перемога того дня на плач для всього народу; бо народ почув у той день і говорив, що цар у скорботі за свого сина.
3 And the peopleH5971 gatH935 them by stealthH1589 that dayH3117 into the cityH5892, as peopleH5971 being ashamedH3637 steal awayH1589 when they fleeH5127 in battleH4421.И входил тогда народ в город украдкою, как крадутся люди стыдящиеся, которые во время сражения обратились в бегство.І входив тоді народ у місто крадькома, як скрадаються люди, які соромляться, що під час битви кинулися навтіки.
4 But the kingH4428 coveredH3813 his faceH6440, and the kingH4428 criedH2199 with a loudH1419 voiceH6963, O my sonH1121 AbsalomH53, O AbsalomH53, my sonH1121, my sonH1121!А царь закрыл лице свое и громко взывал: сын мой Авессалом! Авессалом, сын мой, сын мой!А цар закрив лице своє і голосно взивав: сину мій Авессаломе! Авессаломе, сину мій, сину мій!
5 And JoabH3097 cameH935 into the houseH1004 to the kingH4428, and saidH559, Thou hast shamedH3001 this dayH3117 the facesH6440 of all thy servantsH5650, which this dayH3117 have savedH4422 thy lifeH5315, and the livesH5315 of thy sonsH1121 and of thy daughtersH1323, and the livesH5315 of thy wivesH802, and the livesH5315 of thy concubinesH6370;И пришел Иоав к царю в дом и сказал: ты в стыд привел сегодня всех слуг твоих, спасших ныне жизнь твою и жизнь сыновей и дочерей твоих, и жизнь жен и жизнь наложниц твоих;І прийшов Іоав до царя в дім і сказав: ти в сором привів сьогодні всіх слуг твоїх, які врятували нині життя твоє і життя синів і дочок твоїх, і життя дружин і життя наложниць твоїх;
6 In that thou lovestH157 thine enemiesH8130, and hatestH8130 thy friendsH157. For thou hast declaredH5046 this dayH3117, that thou regardest neither princesH8269 nor servantsH5650: for this dayH3117 I perceiveH3045, that ifH3863 AbsalomH53 had livedH2416, and all we had diedH4191 this dayH3117, then it had pleased thee wellH3477H5869.Ты любишь ненавидящих тебя и ненавидишь любящих тебя, ибо ты показал сегодня, что ничто для тебя и вожди и слуги; сегодня я узнал, что если бы Авессалом остался жив, а мы все умерли, то тебе было бы приятнее;ти любиш ненависників твоїх і ненавидиш тих, що люблять тебе, бо ти показав сьогодні, що ніщо для тебе і вожді і слуги; сьогодні я довідався, що якби Авессалом залишився живий, а ми усі померли, то тобі було б приємніше;
7 Now therefore ariseH6965, go forthH3318, and speakH1696 comfortablyH3820 unto thy servantsH5650: for I swearH7650 by the LORDH3068, if thou go not forthH3318, there will not tarryH3885 oneH376 with thee this nightH3915: and that will be worseH7489 unto thee than all the evilH7451 that befellH935 thee from thy youthH5271 until now.Итак встань, выйди и поговори к сердцу рабов твоих, ибо клянусь Господом, что, если ты не выйдешь, в эту ночь не останется у тебя ни одного человека; и это будет для тебя хуже всех бедствий, какие находили на тебя от юности твоей доныне.отже, встань, вийди і поговори до серця рабів твоїх, бо клянуся Господом, що, коли ти не вийдеш, у цю ніч не залишиться в тебе жодної людини; і це буде для тебе гірше за всі біди, які находили на тебе від юности твоєї донині.
8 Then the kingH4428 aroseH6965, and satH3427 in the gateH8179. And they toldH5046 unto all the peopleH5971, sayingH559, Behold, the kingH4428 doth sitH3427 in the gateH8179. And all the peopleH5971 cameH935 beforeH6440 the kingH4428: for IsraelH3478 had fledH5127 every manH376 to his tentH168.И встал царь и сел у ворот, а всему народу возвестили, что царь сидит у ворот. И пришел весь народ пред лице царя; Израильтяне же разбежались по своим шатрам.І встав цар і сів біля воріт, а весь народ сповістили, що цар сидить біля воріт. І прийшов весь народ перед лице царя [до воріт]; ізраїльтяни ж розбіглися по своїх наметах.
9 And all the peopleH5971 were at strifeH1777 throughout all the tribesH7626 of IsraelH3478, sayingH559, The kingH4428 savedH5337 us out of the handH3709 of our enemiesH341, and he deliveredH4422 us out of the handH3709 of the PhilistinesH6430; and now he is fledH1272 out of the landH776 for AbsalomH53.И весь народ во всех коленах Израилевых спорил и говорил: царь избавил нас от рук врагов наших и освободил нас от рук Филистимлян, а теперь сам бежал из земли сей, от Авессалома.І весь народ у всіх колінах Ізраїлевих сперечався і говорив: цар [Давид] визволив нас від рук ворогів наших і звільнив нас від рук филистимлян, а тепер сам утікав із землі цієї [з царства свого] від Авессалома.⇄ 2Sam 15:14
10 And AbsalomH53, whom we anointedH4886 over us, is deadH4191 in battleH4421. Now therefore why speakH2790 ye not a word of bringingH7725 the kingH4428 backH7725?Но Авессалом, которого мы помазали в царя над нами, умер на войне; почему же теперь вы медлите возвратить царя?Але Авессалом, якого ми помазали на царя над нами, помер на війні; чому ж тепер ви баритеся повернути царя? [І ці слова всього Ізраїля дійшли до царя.]
11 And kingH4428 DavidH1732 sentH7971 to ZadokH6659 and to AbiatharH54 the priestsH3548, sayingH559, SpeakH1696 unto the eldersH2205 of JudahH3063, sayingH559, Why are ye the lastH314 to bringH7725 the kingH4428 backH7725 to his houseH1004? seeing the speechH1697 of all IsraelH3478 is comeH935 to the kingH4428, even to his houseH1004.И царь Давид послал сказать священникам Садоку и Авиафару: скажите старейшинам Иудиным: зачем хотите вы быть последними, чтобы возвратить царя в дом его, тогда как слова всего Израиля дошли до царя в дом его?І цар Давид послав сказати священикам Садокові й Авиафарові: скажіть старійшинам Іудиним: чому ви хочете бути останніми, щоб повернути царя в дім його, тоді як слова всього Ізраїля дійшли до царя в дім його?
12 Ye are my brethrenH251, ye are my bonesH6106 and my fleshH1320: wherefore then are ye the lastH314 to bring backH7725 the kingH4428?Вы братья мои, кости мои и плоть моя — вы; зачем хотите вы быть последними в возвращении царя в дом его?Ви брати мої, кості мої і плоть моя — ви; чому ви хочете бути останніми в поверненні царя в дім його?
13 And sayH559 ye to AmasaH6021, Art thou not of my boneH6106, and of my fleshH1320? GodH430 doH6213 so to me, and moreH3254 also, if thou be not captainH8269 of the hostH6635 beforeH6440 me continuallyH3117 in the roomH8478 of JoabH3097.И Амессаю скажите: не кость ли моя и плоть моя — ты? Пусть то и то сделает со мною Бог и еще больше сделает, если ты не будешь военачальником при мне, вместо Иоава, навсегда!І Амессаю скажіть: чи не кость моя і плоть моя — ти? Нехай те і те зробить зі мною Бог і ще більше зробить, якщо ти не будеш воєначальником при мені, замість Іоава, назавжди!⇄ 2Sam 17:25
14 And he bowedH5186 the heartH3824 of all the menH376 of JudahH3063, even as the heart of oneH259 manH376; so that they sentH7971 this word unto the kingH4428, ReturnH7725 thou, and all thy servantsH5650.И склонил он сердце всех Иудеев, как одного человека; и послали они к царю сказать: возвратись ты и все слуги твои.І прихилив він серце всіх юдеїв, як однієї людини; і послали вони до царя сказати: повернися ти й усі слуги твої.⇄ Judg 20:1
15 So the kingH4428 returnedH7725, and cameH935 to JordanH3383. And JudahH3063 cameH935 to GilgalH1537, to goH3212 to meetH7125 the kingH4428, to conductH5674 the kingH4428 overH5674 JordanH3383.И возвратился царь, и пришел к Иордану, а Иудеи пришли в Галгал, чтобы встретить царя и перевезти царя чрез Иордан.І повернувся цар, і прийшов до Йордану, а юдеї прийшли в Галгал, щоб зустріти царя і перевезти царя через Йордан.
16 And ShimeiH8096 the sonH1121 of GeraH1617, a BenjamiteH1145, which was of BahurimH980, hastedH4116 and came downH3381 with the menH376 of JudahH3063 to meetH7125 kingH4428 DavidH1732.И поспешил Семей, сын Геры, Вениамитянин из Бахурима, и пошел с Иудеями навстречу царю Давиду,І поспішив Семей, син Гери, веніамитянин з Бахурима, і пішов з юдеями назустріч царю Давиду,⇄ 1Kgs 2:8
17 And there were a thousandH505 menH376 of BenjaminH1145 with him, and ZibaH6717 the servantH5288 of the houseH1004 of SaulH7586, and his fifteenH2568H6240 sonsH1121 and his twentyH6242 servantsH5650 with him; and they went overH6743 JordanH3383 beforeH6440 the kingH4428.И тысяча человек из Вениамитян с ним, и Сива, слуга дома Саулова, с пятнадцатью сыновьями своими и двадцатью рабами своими; и перешли они Иордан пред лицем царя.і тисяча чоловік з веніамитян з ним, і Сива, слуга дому Саулового, з п’ятнадцятьма синами своїми і двадцятьма рабами своїми; і перейшли вони Йордан перед лицем царя [і приготували для царя переправу через Йордан].
18 And there went overH5674 a ferry boatH5679 to carry overH5674 the king'sH4428 householdH1004, and to doH6213 what he thoughtH5869 goodH2896. And ShimeiH8096 the sonH1121 of GeraH1617 fell downH5307 beforeH6440 the kingH4428, as he was come overH5674 JordanH3383;Когда переправили судно, чтобы перевезти дом царя и послужить ему, тогда Семей, сын Геры, пал пред царем, как только он перешел Иордан,Коли переправили судно, щоб перевезти дім царя і послужити йому, тоді Семей, син Гери, упав [на лице своє] перед царем, як тільки він перейшов Йордан,
19 And saidH559 unto the kingH4428, Let not my lordH113 imputeH2803 iniquityH5771 unto me, neither do thou rememberH2142 that which thy servantH5650 did perverselyH5753 the dayH3117 that my lordH113 the kingH4428 went outH3318 of JerusalemH3389, that the kingH4428 should takeH7760 it to his heartH3820.И сказал царю: не поставь мне, господин мой, в преступление, и не помяни того, чем согрешил раб твой в тот день, когда господин мой царь выходил из Иерусалима, и не держи того, царь, на сердце своем;і сказав цареві: не постав мені, господарю мій, за злочин, і не пом’яни того, чим згрішив раб твій у той день, коли господар мій цар виходив з Єрусалима, і не тримай того, царю, на серці своєму;⇄ 1Sam 22:15
20 For thy servantH5650 doth knowH3045 that I have sinnedH2398: therefore, behold, I am comeH935 the firstH7223 this dayH3117 of all the houseH1004 of JosephH3130 to go downH3381 to meetH7125 my lordH113 the kingH4428.Ибо знает раб твой, что согрешил, и вот, ныне я пришел первый из всего дома Иосифова, чтобы выйти навстречу господину моему царю.бо знає раб твій, що згрішив, і ось, нині я прийшов перший з усього дому Йосифового, щоб вийти назустріч господареві моєму царю.
21 But AbishaiH52 the sonH1121 of ZeruiahH6870 answeredH6030 and saidH559, Shall not ShimeiH8096 be put to deathH4191 for this, because he cursedH7043 the LORD'SH3068 anointedH4899?И отвечал Авесса, сын Саруин, и сказал: неужели Семей не умрет за то, что злословил помазанника Господня?І відповів Авесса, син Саруїн, і сказав: невже Семей не помре за те, що лихословив помазаника Господнього?⇄ Exod 22:28
22 And DavidH1732 saidH559, What have I to do with you, ye sonsH1121 of ZeruiahH6870, that ye should this dayH3117 be adversariesH7854 unto me? shall there any manH376 be put to deathH4191 this dayH3117 in IsraelH3478? for do not I knowH3045 that I am this dayH3117 kingH4428 over IsraelH3478?И сказал Давид: что мне и вам, сыны Саруины, что вы делаетесь ныне мне наветниками? Ныне ли умерщвлять кого-либо в Израиле? Не вижу ли я, что ныне я — царь над Израилем?І сказав Давид: що мені і вам, сини Саруїни, що ви робитеся нині мені наклепниками? Чи нині умертвляти кого-небудь в Ізраїлі? Чи не бачу я, що нині я — цар над Ізраїлем?⇄ 1Sam 11:13; 2Sam 16:10
23 Therefore the kingH4428 saidH559 unto ShimeiH8096, Thou shalt not dieH4191. And the kingH4428 swareH7650 unto him.И сказал царь Семею: ты не умрешь. И поклялся ему царь.І сказав цар Семею: ти не помреш. І поклявся йому цар.
24 And MephiboshethH4648 the sonH1121 of SaulH7586 came downH3381 to meetH7125 the kingH4428, and had neitherH3808 dressedH6213 his feetH7272, nor trimmedH6213 his beardH8222, nor washedH3526 his clothesH899, from the dayH3117 the kingH4428 departedH3212 until the dayH3117 he cameH935 again in peaceH7965.И Мемфивосфей, сын Ионафана, сына Саулова, вышел навстречу царю. Он не омывал ног своих, не заботился о бороде своей и не мыл одежд своих с того дня, как вышел царь, до дня, когда он возвратился с миром.І Мемфивосфей, син [Іонафана, сина] Саулового, вийшов назустріч цареві. Він не омивав ніг своїх, [не обрізував нігтів,] не піклувався про бороду свою і не мив одягу свого з того дня, як вийшов цар, до дня, коли він повернувся з миром.
25 And it came to pass, when he was comeH935 to JerusalemH3389 to meetH7125 the kingH4428, that the kingH4428 saidH559 unto him, Wherefore wentestH1980 not thou with me, MephiboshethH4648?Когда он вышел из Иерусалима навстречу царю, царь сказал ему: почему ты, Мемфивосфей, не пошел со мною?Коли він вийшов з Єрусалима назустріч царю, цар сказав йому: чому ти, Мемфивосфею, не пішов зі мною?⇄ 2Sam 16:17
26 And he answeredH559, My lordH113, O kingH4428, my servantH5650 deceivedH7411 me: for thy servantH5650 saidH559, I will saddleH2280 me an assH2543, that I may rideH7392 thereon, and goH3212 to the kingH4428; because thy servantH5650 is lameH6455.Тот отвечал: господин мой царь! слуга мой обманул меня; ибо я, раб твой, говорил: «оседлаю себе осла и сяду на нем и поеду с царем», так как раб твой хром.Той відповів: господарю мій царю! слуга мій обманув мене; бо я, раб твій, говорив: «осідлаю собі осла і сяду на нього і поїду з царем», оскільки раб твій кульгавий.
27 And he hath slanderedH7270 thy servantH5650 unto my lordH113 the kingH4428; but my lordH113 the kingH4428 is as an angelH4397 of GodH430: doH6213 therefore what is goodH2896 in thine eyesH5869.А он оклеветал раба твоего пред господином моим царем. Но господин мой царь, как Ангел Божий; делай, что тебе угодно;А він звів наклеп на раба твого перед господарем моїм царем. Але господар мій цар, як ангел Божий; роби, що тобі угодно;⇄ 2Sam 14:20; 2Sam 14:17
28 For all of my father'sH1 houseH1004 were butH3808 deadH4194 menH582 before my lordH113 the kingH4428: yet didst thou setH7896 thy servantH5650 among them that did eatH398 at thine own tableH7979. What rightH6666 therefore haveH3426 I yet to cryH2199 any more unto the kingH4428?Хотя весь дом отца моего был повинен смерти пред господином моим царем, но ты посадил раба твоего между ядущими за столом твоим; какое же имею я право жаловаться еще пред царем?хоча весь дім батька мого був повинен умерти перед господарем моїм царем, але ти посадив раба твого між тими, хто їсть за столом твоїм; яке ж маю я право скаржитися ще перед царем?⇄ 2Sam 9:13
29 And the kingH4428 saidH559 unto him, Why speakestH1696 thou any more of thy mattersH1697? I have saidH559, Thou and ZibaH6717 divideH2505 the landH7704.И сказал ему царь: к чему ты говоришь все это? я сказал, чтобы ты и Сива разделили между собою поля.І сказав йому цар: до чого ти говориш усе це? я сказав, щоб ти і Сива розділили між собою поля.
30 And MephiboshethH4648 saidH559 unto the kingH4428, Yea, let him takeH3947 all, forasmuchH310 asH834 my lordH113 the kingH4428 is come againH935 in peaceH7965 unto his own houseH1004.Но Мемфивосфей отвечал царю: пусть он возьмет даже все, после того как господин мой царь, с миром возвратился в дом свой.Але Мемфивосфей відповів цареві: нехай він візьме навіть усе, після того як господар мій цар з миром повернувся в дім свій.
31 And BarzillaiH1271 the GileaditeH1569 came downH3381 from RogelimH7274, and went overH5674 JordanH3383 with the kingH4428, to conductH7971 him over JordanH3383.И Верзеллий Галаадитянин пришел из Роглима и перешел с царем Иордан, чтобы проводить его за Иордан.І Верзеллій галаадитянин прийшов з Роглима і перейшов із царем Йордан, щоб провести його за Йордан.⇄ 1Kgs 2:7
32 Now BarzillaiH1271 was a veryH3966 agedH2204 man, even fourscoreH8084 yearsH8141 oldH1121: and he had provided the kingH4428 of sustenanceH3557 while he layH7871 at MahanaimH4266; for he was a veryH3966 greatH1419 manH376.Верзеллий же был очень стар, лет восьмидесяти. Он продовольствовал царя в пребывание его в Маханаиме, потому что был человек богатый.Верзеллій же був дуже старий, років вісімдесяти. Він постачав царя продовольством під час перебування його в Маханаїмі, тому що був людиною багатою.⇄ 1Sam 25:2; Deut 34:7; Job 1:3
33 And the kingH4428 saidH559 unto BarzillaiH1271, Come thou overH5674 with me, and I will feedH3557 thee with me in JerusalemH3389.И сказал царь Верзеллию: иди со мною, и я буду продовольствовать тебя в Иерусалиме.І сказав цар Верзеллію: йди зі мною, і я буду годувати тебе в Єрусалимі.
34 And BarzillaiH1271 saidH559 unto the kingH4428, How longH3117 have I to liveH8141H2416, that I should go upH5927 with the kingH4428 unto JerusalemH3389?Но Верзеллий отвечал царю: долго ли мне осталось жить, чтоб идти с царем в Иерусалим?Але Верзеллій відповів цареві: чи довго мені залишилося жити, щоб іти з царем в Єрусалим?
35 I am this dayH3117 fourscoreH8084 yearsH8141 oldH1121: and can I discernH3045 between goodH2896 and evilH7451? can thy servantH5650 tasteH2938 whatH834 I eatH398 or whatH834 I drinkH8354? can I hearH8085 any more the voiceH6963 of singing menH7891 and singing womenH7891? wherefore then should thy servantH5650 be yet a burdenH4853 unto my lordH113 the kingH4428?Мне теперь восемьдесят лет; различу ли хорошее от худого? Узнает ли раб твой вкус в том, что буду есть, и в том, что буду пить? И буду ли в состоянии слышать голос певцов и певиц? Зачем же рабу твоему быть в тягость господину моему царю?Мені тепер вісімдесят років; чи відрізню добре від злого? Чи узнає раб твій смак того, що буду їсти, і того, що буду пити? І чи буду у змозі чути голос співаків і співачок? Навіщо ж рабу твоєму бути за тягар господарю моєму царю?⇄ 2Sam 15:33
36 Thy servantH5650 will goH5674 a little wayH4592 overH5674 JordanH3383 with the kingH4428: and why should the kingH4428 recompenseH1580 it me with such a rewardH1578?Еще немного пройдет раб твой с царем за Иордан; за что же царю награждать меня такою милостью?Ще трохи пройде раб твій з царем за Йордан; за що ж царю нагороджувати мене такою милістю?
37 Let thy servantH5650, I pray thee, turn back againH7725, that I may dieH4191 in mine own cityH5892, and be buried by the graveH6913 of my fatherH1 and of my motherH517. But behold thy servantH5650 ChimhamH3643; let him go overH5674 with my lordH113 the kingH4428; and doH6213 to him what shall seem goodH2896H5869 unto thee.Позволь рабу твоему возвратиться, чтобы умереть в своем городе, около гроба отца моего и матери моей. Но вот, раб твой, сын мой Кимгам пусть пойдет с господином моим, царем, и поступи с ним, как тебе угодно.Дозволь рабу твоєму повернутися, щоб померти у своєму місті, біля гробу батька мого і матері моєї. Але ось, раб твій [син мій] Кимгам нехай піде з господарем моїм, царем, і роби з ним, як тобі вгодно.⇄ 1Kgs 2:7; Jer 41:17
38 And the kingH4428 answeredH559, ChimhamH3643 shall goH5674 over with me, and I will doH6213 to him that which shall seem goodH2896H5869 unto thee: and whatsoever thou shalt requireH977 of me, that will I doH6213 for thee.И сказал царь: пусть идет со мною Кимгам, и я сделаю для него, что тебе угодно; и все, чего бы ни пожелал ты от меня, я сделаю для тебя.І сказав цар: нехай іде зі мною Кимгам, і я зроблю для нього, що тобі вгодно; і все, чого б не побажав ти від мене, я зроблю для тебе.
39 And all the peopleH5971 went overH5674 JordanH3383. And when the kingH4428 was come overH5674, the kingH4428 kissedH5401 BarzillaiH1271, and blessedH1288 him; and he returnedH7725 unto his own placeH4725.И перешел весь народ Иордан, и царь также. И поцеловал царь Верзеллия и благословил его, и он возвратился в место свое.І перейшов весь народ Йордан, і цар також. І поцілував цар Верзеллія і благословив його, і він повернувся в місце своє.⇄ Gen 31:55
40 Then the kingH4428 went onH5674 to GilgalH1537, and ChimhamH3643 went onH5674 with him: and all the peopleH5971 of JudahH3063 conductedH5674H5674 the kingH4428, and also halfH2677 the peopleH5971 of IsraelH3478.И отправился царь в Галгал, отправился с ним и Кимгам; и весь народ Иудейский провожал царя, и половина народа Израильского.І вирушив цар у Галгал, рушив з ним і Кимгам; і весь народ юдейський проводжав царя, і половина народу ізраїльського.
41 And, behold, all the menH376 of IsraelH3478 cameH935 to the kingH4428, and saidH559 unto the kingH4428, Why have our brethrenH251 the menH376 of JudahH3063 stolen thee awayH1589, and have broughtH5674 the kingH4428, and his householdH1004, and all David'sH1732 menH582 with him, over JordanH3383?И вот, все Израильтяне пришли к царю и сказали царю: зачем братья наши, мужи Иудины, похитили тебя и проводили царя в дом его и всех людей Давида с ним через Иордан?І ось, усі ізраїльтяни прийшли до царя і сказали цареві: навіщо брати наші, мужі Іудині, викрали тебе і провели царя і дім його і всіх людей Давида з ним через Йордан?
42 And all the menH376 of JudahH3063 answeredH6030 the menH376 of IsraelH3478, Because the kingH4428 is near of kinH7138 to us: wherefore then be ye angryH2734 for this matterH1697? have we eatenH398 at allH398 of the king'sH4428 cost? or hath he givenH5375 us any giftH5379?И отвечали все мужи Иудины Израильтянам: затем, что царь ближний нам; и из-за чего сердиться вам на это? Разве мы что-нибудь съели у царя, или получили от него подарки?І відповіли всі мужі Іудині ізраїльтянам: тому, що цар ближній нам; і через що сердитися вам на це? Хіба ми що-небудь з’їли в царя, або одержали від нього подарунки? [Або від податків звільнив він нас?]⇄ 2Sam 19:12
43 And the menH376 of IsraelH3478 answeredH6030 the menH376 of JudahH3063, and saidH559, We have tenH6235 partsH3027 in the kingH4428, and weH589 have also more right in DavidH1732 than ye: why then did ye despiseH7043 us, that our adviceH1697 should not be firstH7223 had in bringing backH7725 our kingH4428? And the wordsH1697 of the menH376 of JudahH3063 were fiercerH7185 than the wordsH1697 of the menH376 of IsraelH3478.И отвечали Израильтяне мужам Иудиным и сказали: мы десять частей у царя, также и у Давида мы более, нежели вы; зачем же вы унизили нас? Не нам ли принадлежало первое слово о том, чтобы возвратить нашего царя? Но слово мужей Иудиных было сильнее, нежели слово Израильтян.І відповіли ізраїльтяни мужам Іудиним і сказали: ми десять частин у царя, також і в Давида ми більше, ніж ви; [ми первісток, а не ви;] навіщо ж ви принизили нас? Чи не нам належало перше слово про те, щоб повернути нашого царя? Але слово мужів Іудиних було сильнішим, ніж слово ізраїльтян.⇄ Gal 5:20; 2Sam 5:1